Експрезидентка Естонії Кальюлайд: Російськомовні українці в Україні, як і російськомовні в Естонії, також люблять особисту свободу
Гордон зазначив, що для країн Балтії, як і для України, актуальним є питання російськомовного населення, яке російська пропаганда використала для обґрунтування вторгнення в Україну.
"Для Естонії проблема російськомовного населення не така, як у Литві й, особливо, у Латвії, проте у вас є Нарва, де переважно російськомовне населення. Чи не побоюєтеся ви, що путінська Росія може порушити питання про "звільнення" від естонської державності населення цього міста?" – запитав журналіст.
"Путін, звісно, може використати цей привід. Він так само каже, що є російські міста, такі як Харків та інші, які він звільняє, убиваючи людей і руйнуючи міста. Тому я не можу сказати, що він ніколи не використав би такого виправдання", – наголосила Кальюлайд.
Вона зазначила, що люди насамперед цінують особисту своборду і їх неможливо обдурити міркуваннями про мову.
"Як і російськомовні українці в Україні, російськомовні в Естонії також люблять особисту свободу. Я маю на увазі свободу пересування, свободу підприємництва, свободу не жити під скляним куполом, мати можливість розвивати свій бізнес, не маючи владної "криші". Це все можна відібрати. Вони цінують це. Справді, навпроти Нарви з боку Росії лежить Івангород. Просте порівняння рівня життя з обох боків, навіть якщо ви не мислите ідеологічно, а тільки економічно, демонструє всім, де люди справді хочуть жити. Тому – ні", – наголосила Кальюлайд.
Експрезидентка Естонії Кальюлайд: Путін думав, що українцям байдуже, хто їхній президент – Зеленський чи Путін. Повний текст інтерв'ю
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Кальюлайд народилася 30 грудня 1969 року в естонському місті Тарту. Закінчила факультет біології Тартуського університету, а потім здобула ступінь магістра ділового адміністрування в цьому самому університеті. Працювала у відділі банківських інвестицій Hansapank Markets, директоркою електростанції "Іру". Була радницею прем'єр-міністра Естонії з економіки, представницею Естонії у Європейській рахунковій палаті.
У жовтні 2016 року перемогла на виборах президента Естонії і стала першою жінкою – президентом країни. Навесні 2018 року Керсті Кальюлайд стала першою главою іноземної держави, яка побувала в зоні бойових дій у Донецькій області України.
З 2021 року Кальюлайд є всесвітньою захисницею ООН із прав жінок та дітей.