Екс-розвідник КДБ Швець заявив, що екс-співробітник ФСБ Литвиненко став жертвою зірваної угоди вартістю $1 млрд

Екс-співробітник Федеральної служби безпеки (ФСБ) Олександр Литвиненко став жертвою зірваної угоди, вартість якої оцінювалася в один мільярд доларів, заявив екс-розвідник КДБ СРСР і однокурсник президента РФ Володимира Путіна з інституту КДБ Юрій Швець в авторській програмі Дмитра Гордона "ГОРДОН" на телеканалі "112 Україна".

"Найбільша іноземна компанія повинна була здійснити цю угоду з Росією. З російського боку важливою особою, від якої залежало ухвалення рішення щодо цієї угоди, був найближчий помічник Путіна Віктор Іванов, якого тоді називали сірим кардиналом Кремля", – повідомив Швець.

За його словами, ця західна компанія попросила зібрати інформацію про своїх потенційних партнерів, а Литвиненко мав зв'язки з компанією в Лондоні, до якої й надійшло прохання від можливих партнерів Росії.

Швець запевняє, що Литвиненко передав цю роботу йому.

"У мене була документальна інформація про те, що Путін, коли був помічником мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака, займався відмиванням у Пітері грошей колумбійського наркокартеля з назвою "Калі картель". У цьому фігурувала компанія СПАГ, яка була зареєстрована в Ліхтенштейні, якщо я не помиляюся, з офісом у Німеччині та офісом у Петербурзі. Президентом однієї з дочірніх компаній цього СПАГу був усім відомий Володимир Кумарін (лідер Тамбовського організованого злочинного угруповання, який зараз перебуває у в'язниці. – "ГОРДОН").

Швець повідомив, що за підсумками розслідування він написав довідку.

"Коли це компанія прочитала, вона сказала: "Ні, з цими хлопцями ми справи мати не будемо". Ця довідка зірвала справу на мільярд, від якої, звичайно, мав бути відкат", – зазначив екс-розвідник КДБ СРСР.

Він підкреслив, що Литвиненко дав це завдання йому та екс-співробітнику ФСБ Росії Андрію Луговому (якого Високий суд Лондона визнав винним у смерті Литвиненка. – "ГОРДОН"). Луговой нібито теж приніс свою довідку, однак замовника вона не влаштувала.

"Тоді Саша (Литвиненко. – "ГОРДОН") робить смертельну помилку. Він бере мою довідку, дає Луговому і каже: "Ось так треба писати". Луговой із цією довідкою попрямував до Москви, де його затримали в аеропорту Внуково, і через два тижні він повернувся з полонієм", – підсумував Швець.

Олександр Литвиненко помер унаслідок отруєння радіоактивним полонієм-210 у Лондоні 23 листопада 2006 року. Смертельну дозу полонію він прийняв 1 листопада 2006 року. Слідчі вважають, що першу спробу отруїти Литвиненка Луговой і Ковтун здійснили 16 жовтня.

У 2007 році Великобританія зажадала екстрадиції Лугового і Ковтуна, але отримала відмову, оскільки конституція Росії забороняє видавати своїх громадян.

Зрештою у справі призначили судове дізнання, публічні слухання розпочалися тільки на початку 2015 року. Під час слухань представник британського слідства звинуватив російську владу в отруєнні Литвиненка радіоактивним полонієм, а адвокат сім'ї Литвиненка поклав відповідальність за його смерть на президента РФ Володимира Путіна. Російська влада,  своєю чергою, заявляла, що "розслідування у справі Литвиненка в Британії нецікаве" для Москви.

Один із підозрюваних у вбивстві, Дмитро Ковтун, стверджував, що отруєння Литвиненка полонієм – нещасний випадок. "Я більш ніж упевнений, що він контактував із полонієм, навіть не підозрюючи про це", – сказав Ковтун.

За однією з версій, мотивом убивства Литвиненка могла бути наявність у нього компромату на представників російської влади, він нібито знайшов докази зв'язків Путіна із Тамбовським організованим злочинним угрупованням.

У січні 2016 року Високий суд Лондона за підсумками публічного дізнання оголосив винними у вбивстві Литвиненка колишніх співробітників російських спецслужб – депутата Держдуми РФ Андрія Лугового і підприємця Дмитра Ковтуна.