Ердоган розпорядився вислати з Туреччини послів 10 країн. Серед них – голови дипмісій США та країн Євросоюзу
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган доручив оголосити персонами нон ґрата послів 10 країн. Про це повідомила газета Hürriyet 23 жовтня.
Ердоган дав доручення міністру закордонних справ Туреччини якнайшвидше оголосити цих послів персонами нон ґрата. Ідеться про голів дипмісій Німеччини, Швеції, США, Франції, Фінляндії, Данії, Норвегії, Нідерландів, Канади та Нової Зеландії.
18 жовтня посли цих країн закликали звільнити голову культурного фонду Anadolu Kültür AŞ Османа Кавалу, якого обвинувачують в участі у спробі державного перевороту 2016 року. Одразу після цього їх викликали у МЗС Туреччини, повідомила "Русская служба ВВС".
Ердоган назвав Кавалу "філією американського мецената Джорджа Сороса в Туреччині".
Комітет із безпеки і зовнішньої політики при президенті Туреччини відреагував на заяву 10 послів і зазначив, що Туреччина є демократичною та правовою державою, де поважають права людини, написала газета Cumhuriyet. Турецька судова система незалежна й ухвалює власні рішення без будь-чиїх указівок, зазначили посадовці.
Контекст:
Кавалу заарештували в листопаді 2017 року за обвинуваченням в організації протестів на площі Таксим у Стамбулі 2013 року та у співучасті у спробі перевороту 2016 року. У лютому 2020 року суд виправдав Кавалу у цій справі, але прокуратура захотіла його арешту за іншою статтею і обвинуватила у шпигунстві, повідомила ВВС.
Європейський суд із прав людини визнав арешт Кавали 2019 року переслідуванням за політичними мотивами. У вересні цього року Рада Європи дала Туреччині час до грудня, щоб відпустити Кавалу, і пригрозила дисциплінарними заходами проти Анкари.
У Туреччині в липні 2016 року відбулася спроба військового перевороту, повстання було придушено протягом кількох годин.
Влада Туреччини стверджує, що до організації перевороту причетний проживає у США опозиційний проповідник Фетхуллах Ґюлен, і вимагає його екстрадиції. Сам проповідник попросив США не виконувати вимоги Туреччини і назвав прохання Анкари про екстрадицію політичною вендетою.