Ердоган заявив, що Туреччина не підтримає заявки Швеції про вступ у НАТО
21 січня біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акцію протесту було спрямовано проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу вираження думок у Швеції". Інша акція протесту відбулася проти вступу Швеції в НАТО й на підтримку курдів.
Ердоган назвав акцію, де спалили Коран, "брудною". За його словами, вона ображає "і мусульман, і взагалі всіх людей, усіх прав і свобод".
"Швеції не варто більше чекати на підтримку", – сказав турецький президент.
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом написав у Twitter, що ісламофобські провокації "жахливі".
"Швеція має далекосяжну свободу слова, але це не означає, що шведський уряд або я підтримуємо висловлені в такий спосіб думки", – написав він.
Після інциденту у Стокгольмі Фінляндія допустила вступ у НАТО окремо від Швеції, заявив міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто. За його словами, варіант, за якого заявки Фінляндії та Швеції на членство в НАТО розглянуть без прив'язки одна до одної, можливий, якщо "заявки Швеції довго не розглядатимуть".
Контекст:
Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції та Фінляндії в Альянс, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Крім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Очікують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
Туреччина була проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня президент країни Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.