Голова КДБ Білорусі заявив про "величезні партії зброї з України для терактів". У МЗС України це назвали "повною нісенітницею"

Тертель: З території України великі партії, величезні партії зброї на нашу територію доправляли
Фото: sb.by
Голова КДБ Білорусі Іван Тертель заявив, що його відомство зверталося до Офісу генпрокурора України у зв'язку з терактами, які нібито планували в Білорусі з української допомогою, але запити проігнорували.

Голова Комітету держбезпеки Білорусі Іван Тертель заявив, що з території України нібито великими партіями доправляли зброю для дестабілізації ситуації у країні. Про це він сказав в ефірі державного телеканала "Беларусь 1".

"З території України великі партії, величезні партії зброї на нашу територію доправляли для подальшого використання з метою дестабілізації ситуації. Планували терористичні акти як по об'єктах державних відомств, так і по окремих посадових особах, зокрема із загрозою загибелі великої кількості населення", – заявив Тертель.

Він додав, що КДБ звертався до Офісу генпрокурора України, але українські правоохоронці ігнорують їхні запити. За словами Тертеля, протягом останніх місяців КДБ фіксує "різку активізацію терористичних загроз" щодо Білорусі.

Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко назвав слова голови КДБ Білорусі "повною нісенітницею".

"Категорично відкидаємо заїжджену мантру про "зброю з України". Влада в Білорусі має нарешті припинити лякати білоруський народ надуманим зовнішнім ворогом", – додав він.

У листопаді 2020 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляв, що проти країни працюють американські спецслужби з "центрами в Києві та Варшаві". Глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба на це відреагував фейспалмом.

25 грудня 2020 року Лукашенко заявив, що в Білорусь з України "доправляли тоннами зброю" для здійснення терактів. Ніколенко тоді зазначав, що мантра про "зброю з України" чітко вписується в політику Лукашенка із залякування білоруського народу.

У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, що перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.