Глава ОБСЄ закликав до деескалації ситуації у Казахстані

"Як глава ОБСЄ я уважно стежу за останніми подіями у Казахстані. Насильство ніколи не було правильною відповіддю на наявні проблеми. Я закликаю до деескалації ситуації та початку діалогу за умови повного дотримання зобов'язань ОБСЄ", – написав він.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), із 1 січня її підвищили до 120 тенге (7,48 грн).

Надалі протести розпочалися і в інших містах – Уральську, Атирау, Актобе, Алмати та Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. У підсумку постраждала приблизно сотня правоохоронців, 200 людей затримали. На тлі протестів у країні почалися проблеми з доступом до деяких порталів новин і соцмереж.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.

Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що керує у країні.

Цього самого дня в Алмати протестувальники увірвалися до мерії міста, після чого там почалася пожежа.

Сьогодні стало відомо, що у Казахстані вимкнули інтернет.