Глави спецслужб Вірменії та Азербайджану обговорили обмін полоненими

Востаннє глави служб безпеки Вірменії та Азербайджану зустрічалися в Москві 30 грудня минулого року
Фото: sns.am
Глава служби національної безпеки Вірменії Армен Абазян обговорював обмін полоненими з главою державної служби безпеки Алі Нагієвим у нейтральній прикордонній зоні.

Глава служби національної безпеки Вірменії Армен Абазян провів зустріч із керівником державної служби безпеки Азербайджану Алі Нагієвим на нейтральній прикордонній зоні в громаді Ерасх, повідомило агентство NEWS.am 9 січня.

Під час зустрічі вони обговорили питання, що стосуються обміну полоненими і пошуку зниклих безвісти. Контакти щодо цих тем тривають, ідеться в повідомленні.

Востаннє глави служб безпеки Вірменії та Азербайджану зустрічалися в Москві 30 грудня минулого року, зазначили у службі національної безпеки Вірменії. Тоді сторони обговорили виконання зобов'язань у межах заяви про припинення боїв у Нагірному Карабасі, а також питання безпеки кордонів, боротьби з тероризмом, долі зниклих безвісти, обміну полоненими і пошуку тіл загиблих.

Сторони вже проводили обмін полоненими за посередництва російських миротворців. 15 грудня з Азербайджану до Вірменії повернулося 44 полонених. За інформацією командувача миротворців РФ у Нагірному Карабасі генерал-лейтенанта Рустама Мурадова, Азербайджану повернули тоді 12 військовополонених.

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти.