Ізраїль припинив постачання допомоги Газі через відмову ХАМАС продовжити перший етап припинення вогню

Ізраїль заявив про припинення постачання гуманітарної допомоги Газі після того, як палестинське угруповання ХАМАС не погодилося на пропозицію США продовжити перший етап угоди про припинення вогню на період Рамадану й Песаху з подальшим потенційним звільненням усіх заручників. Про це 2 березня пише The Times of Israel.
Журналісти розповіли, що після завершення 42 днів першого етапу припинення вогню в Газі 1 березня Ізраїль схвалив пропозицію спеціального посланника США Стіва Віткоффа про продовження припинення вогню з ХАМАС на період Рамадану й Песаху, під час якого всіх заручників потенційно можуть звільнити.
Спочатку видання з посиланням на офіс прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху повідомляло, що ХАМАС ще не схвалив "план Віткоффа", але якщо змінить свою позицію, то сторони негайно розпочнуть переговори щодо всіх подробиць.
Згодом The Times of Israel поінформувало, що палестинське угруповання ХАМАС вимагає другого етапу припинення вогню, відмовляючись від пропозиції США. Останню, за даними ЗМІ, представники ХАМАС назвали "тимчасовим продовженням початкового етапу", а її підтримку Ізраїлем – свідченням його "відмови від підписаних угод".
У відповідь на заяву ХАМАС Ізраїль оголосив про припинення постачання гуманітарної допомоги сектору Гази, зазначивши, що останніх постачань, які надійшли до анклаву, вистачить на кілька місяців.
"Після завершення фази першої угоди щодо захоплення заручників і у світлі відмови ХАМАС схвалити "план Віткоффа" щодо продовження переговорів, на який погодився Ізраїль, прем'єр-міністр Нетаньяху вирішив, що сьогодні вранці будь-які ввезення товарів і постачання до сектору Гази буде припинено. Ізраїль не дозволить припинення вогню без звільнення наших заручників", – повідомили в уряді Ізраїлю.
За даними видання, ХАМАС назвав рішення Нетаньяху припинити гуманітарну допомогу Газі "дешевим вимаганням, воєнним злочином і відвертим нападом на угоду [про припинення вогню]", закликавши посередників змусити Ізраїль скасувати рішення.
Контекст:
Ізраїль із жовтня 2023 року вів війну проти ХАМАС у відповідь на його напад на територію Ізраїлю, убивства мирних жителів і викрадення понад 100 заручників, частину з яких звільнили або вбили. Наземна операція в секторі Гази, котру супроводжували масовані бомбардування, тривала приблизно рік. За цей час там загинуло майже 40 тис. осіб.
15 січня 2025 року стало відомо про укладання угоди щодо припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС. Перші звільнення ув'язнених відбулися 19 січня. Згідно з угодою, Ізраїль відпустив тоді 90 палестинців.
ХАМАС має повернути 33 ізраїльських полонених протягом 42 днів. Як повідомляло Reuters, із 33 заручників, яких ХАМАС обіцяв звільнити в межах першого етапу угоди про припинення вогню з Ізраїлем, живі 25.
10 лютого ХАМАС звинуватив Ізраїль у порушенні домовленостей про припинення вогню в секторі Гази й заявив, що не передаватиме частини заручників 15 лютого, як це планували раніше.
Президент США Дональд Трамп говорив, що "почнеться пекло", якщо ХАМАС не звільнить заручників до 15 лютого. У ХАМАС відповіли, що "мова погроз не має жодної цінності й лише ускладнює ситуацію".
11 лютого Нетаньяху після наради військово-політичного кабінету заявив, що Ізраїль відновить активні бойові дії в секторі Гази, якщо угруповання ХАМАС не звільнить ізраїльських заручників до полудня суботи.
Пізніше обмін продовжили.