ЄСПЛ відмовив у задоволенні позову у справі "Росія проти України"
У Мін'юсті пояснили, що ця справа виникла на підставі заяви, яку подав проти України уряд країни-агресора Росії 22 липня 2021 року за ст. 33 (міждержавні справи) Європейської конвенції з прав людини. Ця скарга Росії – єдина міждержавна скарга проти України. Її висунули за 10 групами обвинувачень.
РФ обвинувачувала Україну в нібито адміністративних практиках "убивств, викрадень, примусового переселення, втручання у виборче право, обмеження на використання російської мови та нападу на російські посольства й консульства".
Також Росія намагалася приписати Україні відповідальність за аварію авіалайнера MH17, оскільки Україна "не закрила повітряного простору".
Окрім того, Москва скаржилася на блокування Північно-Кримського каналу і просила ЄСПЛ застосувати тимчасові заходи, зокрема зобов'язати Україну відновити подання води до Криму і припинити "утиски" у використанні російської мови. Суд одразу відмовив у цьому.
Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко пояснила, що під час подання позову і клопотання про забезпечувальні заходи заявник має довести суду існування дійсного ризику порушень прав, передбачених Європейською конвенцією з прав людини, і підтвердити це доказами.
23 липня 2021 року ЄСПЛ одразу відхилив прохання про забезпечувальні заходи, чітко вказавши, що Росія не надала доказів "серйозного ризику непоправної шкоди основоположним правам людини за Європейською конвенцією". Окрім того, Росія подала всі позовні документи російською мовою. ЄСПЛ неодноразово давав вказівки подати всі документи офіційними мовами його роботи – англійською або французькою, проте Росія постійно відтягувала їх надання, зазначила Сокоренко.
Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра зазначила, що виключення РФ зі складу Ради Європи в березні 2022 року не завадило ЄСПЛ ухвалити рішення й далі розглядати справи стосовно країни-агресора, які були у його провадженні.
"ЄСПЛ дав чіткий сигнал, що здійснювати правосуддя він продовжить", – наголосила Мудра.
Після ретельного дослідження поданих матеріалів і доказів, а також з огляду на поведінку Росії й відсутність будь-якої співпраці з березня 2022 року, ЄСПЛ відмовив у задоволенні позову в повному обсязі й вилучив його з реєстру справ, зазначають у Мін'юсті.
Контекст:
2014 року Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривали між Збройними силами України з одного боку і російською армією та бойовиками, яких підтримувала Росія і які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнавала свого вторгнення в Україну, попри факти та докази, надані Україною. 24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни.
ЄСПЛ розглядає чотири справи, у яких Україна є позивачем проти РФ: щодо захоплення частини Східної України з 2014 року й повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року, стосовно Криму, щодо захоплення військових моряків і стосовно політики вбивств опонентів.