Єврокомісія попередила країни ЄС про наслідки через несхвалений репараційний кредит для України – FT
Єврокомісія попередила, що країни – члени Євросоюзу будуть змушені сплачувати відсотки в розмірі до €5,6 млрд на рік безстроково, якщо їм не вдасться досягти угоди щодо використання російських заморожених активів як репараційного кредиту для України в розмірі €140 млрд. Про це 7 листопада написала Financial Times із посиланням на документ, який опинився в розпорядженні редакції.
Документ розіслали до столиць країн ЄС. Його склали після того, як блок не підтримав плану щодо підтримки фінансів Києва на наступні два роки через використання російських суверенних активів. Пропозицію заблокувала Бельгія через те, що ці активи зберігають у брюссельській фінансовій компанії Euroclear. Тож країна вимагала гарантій, що їй не доведеться самостійно відшкодовувати кошти РФ, якщо Москва вирішить позиватися через цю ініціативу.
ЄК наголосила, що якщо плану не розглянуть, 27 країн-членів мають або дозволити спільні запозичення, які перевантажать і без того напружені національні бюджети мільярдами нових зобов'язань, або надати Україні прямі гранти на загальну суму €140 млрд. Обидва варіанти "потенційно потребуватимуть фіскальних коригувань у деяких державах-членах" і "безпосередньо вплинуть на їхній дефіцит і борг", звернули увагу автори статті.
Вони зазначили, що вартість обслуговування спільно позиченого кредиту сягне €5,6 млрд на рік після того, як Україні передадуть усю суму. Водночас майже €1 млрд із цієї суми сплатить Франція, яка має значні борги. Італія внесе €675 млн, а Бельгія, яка вже має труднощі з ухваленням національного бюджету на наступний рік, сплачуватиме майже €200 млн на рік у вигляді відсоткових платежів.
Єврокомісія наголосила, що заблокований Бельгією план передбачатиме лише тимчасове "умовне зобов'язання" для країн ЄС щодо гарантування кредиту, перш ніж його перерахують до спільного бюджету ЄС 2028 року. Документ із варіантами дій, який обговорюють держави-члени перед грудневим самітом, пропонує рішення деяких бельгійських проблем, пише FT із посиланням на офіційних осіб. За їхніми словами, ця зустріч буде останнім строком, щоб узгодити фінансовий план підтримки України.
Контекст:
Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, з яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частину – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку), як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати до спеціальної компанії, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня бельгійський прем'єр назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.
3 листопада Politico з посиланням на джерела писало, що через позицію Бельгії Міжнародний валютний фонд може припинити фінансову допомогу Україні.