Євросоюз надав Вірменії та Азербайджану майже €1 млн гуманітарної допомоги
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель закликав сторони конфлікту в Нагірному Карабасі дотримуватися режиму припинення вогню. Постраждалим від конфлікту мирним жителям Євросоюз уже виділив майже €1 млн.
Євросоюз виділив уже майже €1 млн допомоги постраждалим від конфлікту в Нагірному Карабасі й готовий забезпечити подальшу гуманітарну підтримку мирних жителів. Про це верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив міністрам закордонних справ Вірменії та Азербайджану Зограбу Мнацаканяну і Джейхуну Байрамову під час телефонних розмов у четвер, 12 листопада. Повідомлення за підсумками діалогу Борреля опублікувала пресслужба Євросоюзу.
Глава дипломатії ЄС указав сторонам на необхідність дотримуватися режиму припинення вогню. У цьому разі воно може стати першим кроком до всеосяжного і стійкого врегулювання конфлікту за допомогою переговорів, зазначив Боррель.
Він також наголосив на важливості дотримання принципів міжнародного гуманітарного права і захисту культурної спадщини.
"Боррель наголосив на прихильності ЄС підтримувати встановлений формат під керівництвом співголів Мінської групи ОБСЄ. Він підтвердив, що Європейський союз, зокрема через спеціального представника ЄС на Південному Кавказі й делегації ЄС, і він особисто готові зробити вклад у ці зусилля і в реалізацію угод, що ведуть до стійкого миру і успішного розвитку всього Південного Кавказу", – указано в повідомленні.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв наголосив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.
До ранку 10 листопада міноборони РФ спрямувало в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. 11 листопада, в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.
Алієв говорив про розміщення турецьких миротворців у регіоні. За його словами, миротворчу місію проводитимуть спільно Росія й Туреччина.
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков говорив, що досягнуті домовленості щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі не передбачають появи там турецьких миротворців. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що в Нагірному Карабасі не буде турецьких миротворців.