-2 Київ
У Нагірному Карабасі не буде турецьких миротворців, заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у інтерв'ю журналістам. Про це повідомляє ТАСС.
Він наголосив, що про це "чітко вказано" у тристоронній заяві лідерів Азербайджану, Вірменії та РФ про припинення воєнних дій у Карабасі.
За словами Лаврова, межі мобільності спостерігачів із Туреччини обмежуватиме російсько-турецький центр із контролю за припиненням вогню в Нагірному Карабасі, розташований в Азербайджані.
Глава російського МЗС запевняє, що всі сторони зацікавлені в перебуванні російських миротворців у Нагірному Карабасі. Він зазначив, що наразі в Росії не бачать спроб зірвати досягнуті домовленості.
Лавров додав, що до Москви для обговорення ситуації в Карабасі приїдуть представники США і Франції, а для обговорення допомоги організації в Нагірному Карабасі – голова Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Про турецьких миротворців у регіоні говорив президент Азербайджану Ільхам Алієв. За його словами, миротворчу місію проведуть спільно Росія та Туреччина.
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також говорив, що досягнуті домовленості щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі не передбачають появи там турецьких миротворців.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерт.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв наголосив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей щодо врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.
До ранку 10 листопада міноборони РФ спрямувало в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. Сьогодні, 11 листопада, в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.
