0 Київ
Міністерство оборони Росії надало російському агентству ТАСС карти, на яких позначено розташування миротворців у Нагірному Карабасі. Територію регіону поділять на дві зони відповідальності "Північ" і "Південь", на яких розмістять 16 спостережних пунктів.
Миротворці патрулюватимуть район Лачинського коридору, що пов'язує Нагірний Карабах і Вірменію, де розмістять шість тимчасових спостережних постів.
Розміщення мотострілецьких батальйонів планують у Степанакерті і Мардакерті. У районі Степанакерта перебуватиме командування миротворчої операції.
Начальник Головного оперативного управління Генерального штабу російської армії Сергій Рудський повідомив у коментарі "РИА Новости", що миротворцям надали машини БТР і бронеавтомобілі "Тигр" і "Тайфун". Канали зв'язку з азербайджанськими і вірменськими військовими вже налагоджено, сказав Рудський.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. людей. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих та поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай складним, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.
До ранку 10 листопада міноборони РФ скерувало в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. Сьогодні, 11 листопада, в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.
