Київська школа економіки прогнозує погіршення рецесії та фіскального тиску у РФ 2023 року
Росія стикається з новими проблемами через санкції, скорочення експорту енергоносіїв та погіршення економічних перспектив. У 2023 році на країну-агресора очікують поглиблення рецесії, зростання фіскального тиску й ослаблення курсу рубля, а втрата традиційних джерел інвестицій і негативні настрої, які впливають на внутрішній ринок, перешкоджатимуть довгостроковому економічному зростанню. Про це йдеться у прогнозі Київської школи економіки (KSE) від 24 лютого.
Експерти KSE прогнозують, що 2023 року економічна рецесія в Росії погіршиться, оскільки санкції дедалі більше впливають на економіку, а виснаження запасів критично важливих імпортованих ресурсів призводить до зростання витрат. Найбільших втрат зазнають галузі з найвищою рентою і потенціалом зростання.
Доходи від експорту енергоносіїв зменшаться. На думку експертів, 2023 року профіцит поточних операцій РФ, який торік становив рекордні $227 млрд, суттєво скоротиться через санкції та зниження експорту нафти й газу. Ембарго ЄС на сиру нафту значно знизило попит, через що Росія продає її новим покупцям із величезними знижками. За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року втрата європейського енергетичного ринку коштуватиме Росії $1 трлн.
Дефіцит федерального бюджету зросте. У KSE зазначають, що посилюється тиск на РФ у фіскальній сфері. Експерти очікують, що дефіцит федерального бюджету РФ зросте до 5–6% ВВП за поточної політики і до 7–9% у разі зниження цінової стелі на енергоресурси й посилення енергетичних санкцій. Високий рівень внутрішніх запозичень підвищує тиск на облікові ставки, підвищує вартість обслуговування боргу і може призвести до фінансової нестабільності.
Курс рубля падатиме. Послаблення рубля призводить до зростання цін на імпорт, створюючи ризики для інфляції. Подальші санкції можуть збільшити дефіцит бюджету Росії та поставити країну у складне і нестабільне економічне становище. Жорсткіша грошово-кредитна політика з боку уряду РФ і Центробанку Росії може призвести до підвищення відсоткових ставок і напруженості у відносинах між Центральним банком та урядом.
Росіяни будуть біднішими через війну. Рівень прихованого безробіття у РФ експерти оцінюють приблизно у 13%. Падіння реальної заробітної плати й доходів, скорочення заощаджень і зниження роздрібних продажів указують на проблеми на російському ринку праці, переконані аналітики KSE. Відхід іноземних брендів і зниження якості російської продукції ще більше посилюють наслідки санкцій.
Потрібні нові потужні санкції. Ефективний експортний контроль, введений проти російського військово-промислового комплексу, впливає на здатність Кремля вести війну. Має труднощі транспортний сектор, оскільки Росія щосили намагається знайти запасні частини для літаків в обхід санкцій. Експорт вугілля скоротився на 6,8%, а втрата традиційних експортних ринків створює проблеми для російських компаній у сфері видобування металургійних руд, виробництва сталі й деревооброблення.
Контекст:
Росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей.
За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року на РФ наклали понад 11,5 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 14 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.
Журналісти Forbes підрахували, що від початку вторгнення в Україну РФ витратила на війну майже $115 млрд. Найбільше країна-агресор витратила на зарплати військовим і компенсації сім'ям загиблих і поранених солдатів – майже $54 млрд.