Країни Балтії розробляють масштабні плани евакуації населення на випадок імовірного нападу РФ – Reuters
Стурбовані масштабним зростанням військових витрат країни-агресора Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року, Естонія, Латвія і Литва розробляють масштабні плани евакуації населення на випадок імовірного нападу або нарощування військ РФ. Про це 10 жовтня інформувало Reuters.
Естонія, Латвія і Литва вже давно попереджають союзників по НАТО про загрозу російської агресії, посилаючись на кібератаки, кампанії дезінформації та неодноразові вторгнення російських винищувачів і дронів у повітряний простір регіону протягом останніх місяців, ідеться у статті.
Росія заперечує будь-які плани нападу на НАТО, але три країни, які Москва анексувала під час Другої світової війни, з моменту початку повномасштабної війни РФ проти України подвоїли свої оборонні бюджети – після того як Росія неодноразово заперечувала наміри нападу, зазначає агентство.
Керівник литовської служби з надзвичайних ситуацій Ренатас Позела, який бере участь у розробленні планів евакуації, заявив, що загрози можуть бути різними. За його словами, підготовка активізувалася після того, як у травні три держави домовилися про співпрацю у сфері цивільного захисту.
Позела наголосив, що зі сценаріїв, які можна буде побачити, "потужна армія вздовж кордонів Балтії з очевидною метою – захопити всі три країни за три дні або тиждень". До інших сценаріїв, котрі обговорюють у місцевих ЗМІ, входять: диверсії на транспорті чи в комунікаціях, масовий наплив мігрантів, заворушення серед російськомовних меншин або паніку, спричинену фейковими новинами, наголошує ЗМІ.
31-річний волонтер Армінас Раудіс, який цього тижня грав роль евакуйованого під час навчань у Литві, розповів, що місцеві говорять про це "щомісяця, щотижня – на роботі, усюди".
У межах тренування евакуювали лише сотню людей зі столиці Вільнюса, однак, за словами посадовців, котрих опитало Reuters, у реальних планах враховують можливість евакуації набагато більшої кількості людей.
За словами Позели, половину жителів, які проживають у межах 40 км від кордонів з Росією та Білоруссю – приблизно 400 тис. осіб, – можуть евакуювати.
У західному місті Каунас (Литва) планують розмістити 300 тис. осіб у школах, університетах, католицьких церквах і навіть в арені, де нещодавно виступали співаки Роббі Вільямс і Роджер Вотерс, пишуть журналісти. За їхніми даними, такі заходи готують і в інших містах.
Визначили пункти збору, включно з Вільнюсом, виділили потяги й автобуси, а на складах накопичують запаси – від туалетного паперу до похідних ліжок, повідомив представник служби.
Для тих, хто виїжджатиме автомобілем, запланували маршрути другорядними дорогами, щоб основні залишалися вільними для військових колон, зазначає медіа. Уже навіть склали мапу населених пунктів, куди можна буде евакуюватися.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що "це дуже заспокійливий сигнал для нашого суспільства – ми готові й плануємо".
Жодна із трьох балтійських країн не має детальних планів евакуації населення за кордон, пише ЗМІ.
Дві асфальтовані дороги й кілька лісових шляхів ведуть у Польщу через Сувальський коридор – вузьку смугу території між Росією та Білоруссю, і саме військові колони матимуть там пріоритет перед тими, хто намагатиметься втекти в Польщу, підкреслили автори статті.
Радник Естонської служби порятунку з питань масової евакуації Івар Май зазначив, що треба враховувати ризик, пов'язаний із Сувальським коридором.
В Естонії готують розселити 10-ту частину з 1,4 млн населення в тимчасових укриттях, а решта, як очікують, переїде до родичів, наголошує Reuters.
У місті Нарва, де більшість населення (приблизно 59 тис. осіб) становлять російськомовні, евакуація може торкнутися двох третин жителів, половині з яких держава надасть допомогу, пояснив Май. За його словами, це лише для тих, у кого немає іншого місця, куди можна подітися.
У Латвії оцінюють, що третина з 1,9 млн жителів може покинути свої домівки і треба бути готовими до всього, сказав заступник керівника латвійської Державної служби пожежної безпеки та рятування Іварс Накуртс.
Контекст:
За минулі роки політичне й військове керівництво європейських країн кілька разів заявляло про загрозу російського нападу. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус говорив, що Росія може напасти на НАТО 2029 року. Про загрозу з боку РФ заявив і ексканцлер ФРН Олаф Шольц. На думку головнокомандувача збройних сил Норвегії Ейріка Крістофферсена, для підготовки до ймовірної війни з Росією НАТО має два-три роки.
Bild із посиланням на секретний документ інформувало, що в НАТО готуються до ймовірного нападу Росії на східний фланг.
16 лютого 2025 року видання Financial Times повідомило з посиланням на анонімного українського посадовця, що Путін готується до війни проти країн Балтії.
28 травня Reuters писало, що НАТО хоче попросити в Німеччини додатково приблизно 40 тис. військових (сім бригад) для оборони Північноатлантичного союзу.
19 червня нелегітимний президент РФ Володимир Путін назвав "неймовірною брехнею" інформацію про те, що Росія має намір напасти на Європу.
7 вересня The Sun писала, що Путін, імовірно, планує вторгнутися в так званий Сувальський коридор – ділянку завдовжки приблизно 65 км на кордоні Литви й Польщі, яка з'єднує Калінінград із союзницею РФ – Білоруссю.
21 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що допоможе захистити держави східного флангу НАТО в разі ескалації РФ.
Європейські країни повідомляють про численну появу невідомих дронів упродовж останнього місяця. Зокрема, у ніч із 5-го на 6 жовтня над міжнародним аеропортом "Гардермуен" в Осло зафіксували кілька безпілотників, що призвело до тимчасового закриття аеропорту. У Німеччині дрони над аеропортом Мюнхена вже офіційно пов'язали з Росією. У Кремлі заперечують причетність до цього. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 6 жовтня заявив, що "дрони могли бути українською провокацією".