Кулеба пояснив, навіщо Україна підтримує контакти з невизнаним Придністров'ям
Україна через посла з особливих доручень Пауна Роговея підтримує контакт із невизнаним Придністров'ям винятково в координації з Кишиневом. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів в інтерв'ю порталу NewsMaker, яке вийшло 23 липня.
Журналісти звернули увагу, що в лютому посол з особливих доручень МЗС України Паун Роговей зустрівся з "президентом" невизнаного Придністров’я Вадимом Красносельським. Україна тоді підтвердила, що готова розглянути питання щодо відновлення виїзних консульських послуг на території придністровського регіону Молдови.
На цій зустрічі, як зазначив NewsMaker, був глава "зовнішньополітичного відомства" невизнаної "Придністровської Молдовської республіки" Віталій Ігнатьєв, якого Україна наприкінці березня оголосила в розшук. Журналісти запитали, як офіційний представник Києва міг зустрічатися з представником невизнаного регіону, якого підозрюють у колабораціонізмі й посяганні на територіальну цілісність України (на той момент СБУ вже оголосила, що інкримінує йому ці злочини).
У релізі на сайті МЗС України про участь Ігнатьєва в зустрічі не повідомляли. Але він є на знімках з переговорів, які публікувало місцеве ЗМІ "ТСВ Приднестровье".
Кулеба, відповідаючи на запитання ЗМІ, підтвердив, що Роговей бачився з Ігнатьєвим, але пояснив, що зустріч призначали із Красносельським, а не з його "міністром закордонних справ".
Окрім того, глава української дипломатії наголосив, що "Україна була й залишається активним учасником процесу придністровського врегулювання".
"Як і інші учасники, представник України проводить консультації як з представниками цього процесу, за винятком країни-агресора Росії, так і зі сторонами конфлікту – Кишиневом і Тирасполем", – зазначив Кулеба.
За словами міністра, такі зустрічі в "тісній координації з молдовською стороною" організовуватимуть і надалі.
"З урахуванням початку переговорного процесу щодо вступу Молдови й України до Європейського союзу придністровське врегулювання повинно стати питанням європейського порядку денного, зокрема у сфері безпеки", – додав Кулеба.
Контекст:
Придністров'я – адміністративна одиниця у складі Молдови, має статус автономії. 1990 року на цій території "Придністровська молдавська республіка" оголосила про суверенітет. У зв'язку із цим між Молдовою і самопроголошеною республікою виник збройний конфлікт. Улітку 1992 року бойові дії завершилися. У 1990-х роках у Придністров'я ввели контингент російських миротворчих сил.
Політично конфлікту досі не врегульовано. Світова спільнота незалежності Придністров'я не визнає. 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Парламентська асамблея Ради Європи визнала Придністров'я окупованою РФ територією.
18 вересня 2023 року в інтерв'ю французькому телеканалу France 24 президентка Молдови Мая Санду заявляла, що після перемоги України у війні з Росією можуть з'явитися передумови для врегулювання придністровського конфлікту. "Ми вважаємо, що, коли Україна виграє війну, може з'явитися геополітична можливість для вирішення придністровського конфлікту. Але за умови, що це відбуватиметься в мирний спосіб. А поки ми готуємося до цієї геополітичної можливості", – сказала вона.
28 лютого радник глави МВС України Віктор Андрусів писав у блозі на "ГОРДОН", що у 2022 році Україна "на повному серйозі" розглядала варіант ввійти у Придністров'я, але винятково за зверненням Молдови. "Молдовани навіть думати про це відмовилися", – заявив він.