Лукашенко анонсував заходи проти соцмереж для "захисту інтересів країни"

Лукашенко: Завдяки соціальним мережам та месенджерам ми можемо зараз породити планетарну революцію
Фото: president.gov.by
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, упевнений, що із часом країни почнуть вводити цензуру в соціальних мережах. Він вважає, що Білорусь не може бути організатором цього процесу, але водночас заявив, що країна стоїть на порозі ухвалення таких рішень.

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, на зустрічі зі студентами заявив, що бачить необхідність у цензурі в соцмережах. Про це йдеться на сайті Лукашенка.

Він висловив переконання, що із часом країни почнуть вводити цензуру в соціальних мережах. Однак, на його думку, Білорусь не може бути організатором цього процесу.

"Напевно, той, хто породив цього змія і випустив із пляшки, і має цей процес починати. Ми взагалі це зробити не зможемо. Якщо ми закриємо один напрямок, у нас вилізе в іншому", – сказав Лукашенко.

Водночас він вважає, що необхідна "найжорстокіша заборона на втручання в особисте життя і руйнування суспільно-політичного ладу держави".

"Завдяки соціальним мережам та месенджерам ми можемо зараз породити планетарну революцію. Ви бачите, що сьогодні в усіх країнах відбуваються такі події, якими управляють за допомогою цих мереж і не з місця. Як у нас було: усім управляли з території Польщі та Литви. Тому так, ми на порозі ухвалення цих рішень. Але виходити вони мають від володарів світу сього", – заявив Лукашенко.

Він додав, що найближчими місяцями в цій сфері у Білорусі вживатимуть додаткових заходів "для захисту інтересів держави і народу".

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цього року), а вже після цього провести нові вибори.