Лукашенко виводить гроші з бюджету Білорусі через офшорні компанії – опозиціонер Цепкало
За його словами, гроші виводили й раніше через торгові доми та іноземних дилерів, яких контролюють Лукашенко чи його діти.
"Розпочалося виведення грошей, звичайно, не вчора. Режим почав готуватися задовго до подій 2020 року. Але останнім часом воно набуло воістину колосальних масштабів", – підкреслив Цепкало.
За його інформацією, Лукашенко створив підприємство "Білоруські хмарні технології" (БХТ), яке дістало монопольне право на розміщення ресурсів усіх державних організацій та установ. Усі білоруські міністерства зобов'язані зберігати свої бази даних – про податки, паспорти, водійські посвідчення, сплату штрафів та іншу інформацію – на серверах БХТ.
"Це складні великі бази даних, які оброблюють інформацію в режимі реального часу. Їхній хостинг – це реально великий бізнес. Наприклад, у США міністерство оборони уклало контракт із Microsoft на використання їхньої хмарної платформи Azure вартістю $10 млн. У Китаї деякі держоргани мають свої дата-центри, а деякі використовують Alibaba Cloud. У Білорусі створено компанію beCloud, де 50% акцій належать державі, а решта – кіпрській офшорній компанії Sabsicca Holdings", – розповів Цепкало.
Володіють нею структури, зареєстровані на Сейшельських островах. Зроблено це, за словами опозиціонера, для того, щоб приховати кінцевого бенефіціара.
"Тобто кінцевого споживача бюджетних грошей, які виводять за межі Білорусі", – підкреслив Цепкало.
Держвідомства Білорусі не мають права створювати свої дата-центри чи орендувати в комерційної компанії, це заборонено указом Лукашенка. Держоргани зобов'язані розміщувати свої ресурси на beCloud, навіть якщо вартість цього у два – п'ять разів вища за ринкову.
"У такий спосіб гроші, які сплачують податківці до бюджету і які могли б використовувати на виплату пенсій, зарплати лікарям, учителям, військовим, ідуть на офшорні рахунки на Кіпр, а звідти – на офшорні рахунки на Сейшельські острови, Багами та Британські Віргінські острови", – зазначив Цепкало.
Згідно з документами, які потрапили в його розпорядження, у 2012–2014 роках Sabsicca Holdings була збитковою компанією. Водночас вона взяла на себе обов'язок інвестувати в beCloud $40 млн.
"$20 млн було заведено на компанію, судячи з усього, як початковий хабар за створення тому, хто стоїть за створенням БХТ, який підпорядковано Оперативно-аналітичному центру президента Білорусі і який контролює один із синів Лукашенка. Саме ОАЦ доручено стежити за переказом бюджетних коштів. Ці гроші переказують на особисті рахунки однієї людини та її трьох хлопчиків (Лукашенка і трьох його синів. – "ГОРДОН")", – сказав опозиціонер.
Цепкало повідомив, що компанія beCloud дістала безоплатно частотний ресурс Білорусі, тому бюджет країни нічого не заробив.
"Бюджет Білорусі недоотримав приблизно $500 млн", – заявив він.
Цепкала називали одним із головних конкурентів Лукашенка на виборах, проте його до них не допустили – ЦВК Білорусі забракувала майже половину підписів, які штаб опозиціонера надав на підтримку його висунення. Побоюючись арешту, у липні 2020 року він поїхав у Росію, потім політик деякий час перебував в Україні, а зараз проживає в Литві.
У Білорусі проти Цепкала порушили кримінальну справу про хабарництво. Йому загрожує до 15 років в'язниці. Політика оголосили в розшук на батьківщині й у РФ.
У серпні в домі Цепкала в Мінську провели обшук, його майно арештували.
На початку лютого 2021 року Слідчий комітет Білорусі надіслав документи в Генпрокуратуру про ініціювання питання перед Латвією про екстрадицію опозиціонера
Контекст:
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.