Міноборони Білорусі заявило, що "табір для політв'язнів", про який повідомляв CNN, – військова база, котрій майже 70 років
Журналісти стверджували, що табір розташований у лісі приблизно за годину їзди від столиці Білорусі на місці колишнього радянського ракетного сховища площею понад 80 га.
У міноборони кажуть, що це територія військової частини – 25-го арсеналу ракетно-артилерійського озброєння збройних сил Білорусі. Там розкритикували розслідування американського каналу і заявили, що "кожна дитина в селищі Новоколосово прекрасно знає цю військову частину, вона тут із 50-х років минулого століття".
Оборонне відомство Білорусі на підтвердження процитувало начальника частини Олександра Бабенка, а також Дмитра Шинкова – стверджують, що це місцевий житель.
У відомстві заявили, що готові прийняти журналістів CNN, щоб вони могли "завершити розслідування".
Контекст:
У Білорусі 9 серпня 2020 року провели вибори президента, після яких виникли масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановсьої.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
За даними правозахисного центру "Весна", станом на 8 серпня в Білорусі політичними в'язнями визнано 610 осіб. Правозахисники зазначили, що значна частина цих людей зазнала переслідування під час і після президентських виборів у країні.