МЗС Вірменії заявило, що підписана щодо Карабаху угода не є остаточним урегулюванням конфлікту

У міністерстві закордонних справ Вірменії повідомили, що тристороння заява лідерів Азербайджану, Вірменії та РФ про припинення бойових дій в Нагірному Карабаху не є всеосяжним вирішенням нагірнокарабаського питання. Це сказав глава МЗС Вірменії Зограб Мнацаканян під час телефонних перемовин із міністрами закордонних справ Росії та Франції Сергієм Лавровим і Жаном-Івом Ле Дріаном та  із заступником держсекретаря США Стівеном Біганом, пише пресслужба відомства.

"Вищезазначену заяву спрямовано на встановлення режиму припинення вогню і розміщення миротворців в Арцасі (так Нагірний Карабах називають у Вірменії. – "ГОРДОН"), і її не можна вважати всеохопним вирішенням нагірнокарабаського питання", – сказав Мнацаканян.

Він висловив думку, що Туреччина не може брати участь в миротворчих процесах в Карабасі, "незважаючи на зроблені нею кроки в цьому напрямку".

Глава вірменського МЗС зазначив, що всі питання, пов'язані з мирним процесом у Нагірному Карабасі, підлягають обговоренню виключно в межах співголовування мінської групи ОБСЄ.

"Як пріоритет міністр закордонних справ Вірменії наголосив на необхідності абсолютного гарантування статусу Арцаха і всеосяжної безпеки вірмен Арцаха", – ідеться в повідомленні.

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. людей. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих та поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан запровадили як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює головного місто Шуша, а азербайджанські війська стояли на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.

У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай складним, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції вимагали відставки Пашиняна.

До ранку 10 листопада міноборони РФ відправило в Нагірний Карабах 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. 11 листопада в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.

Алієв говорив про розміщення турецьких миротворців у регіоні. За його словами, миротворчу місію проводитимуть спільно Росія та Туреччина.

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков говорив, що досягнуті домовленості про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі не передбачають появи там турецьких миротворців. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров підтвердив, що в Нагірному Карабасі не буде турецьких миротворців.