Науседа про заборону в'їзду до Литви для росіян: Небажання бути мобілізованим і брати участь у війні в Україні – недостатньо гарна причина, щоб прийняти людей

Литва є потенційним місцем, куди росіяни хочуть поїхати, зазначив Науседа
Фото: president.gov.ua
Мобілізація в Росії стала наступним етапом війни проти України, який призвів до наслідків усередині російського суспільства.

Таку думку в інтерв'ю "Настоящему времени", опублікованому на сайті ЗМІ 21 листопада, висловив президент Литви Гітанас Науседа.

За його словами, до оголошення так званої часткової мобілізації становище російських громадян було "дуже простим і комфортним".

"Можна було просто стежити за війною з екрана телевізора або ігнорувати її. Можливо, підтримувати [президента РФ Володимира] Путіна. Але це не стосувалося нікого особисто. Тепер їм довелося робити вибір – це принесло небезпеку у звичайні російські сім'ї. І деякі з них, можливо, залишаючись прибічниками Путіна, подумали: "Добре, я за тебе і за цю війну, але давай без мене". І вони покидають Росію", – сказав Науседа.

Як наслідок, Литва є потенційним місцем, куди росіяни хочуть поїхати, продовжив президент.

"Але ми вирішили, що небажання бути мобілізованим і брати участь у війні в Україні – недостатньо гарна причина для нас, щоб прийняти цих людей. Ми нічого не знаємо про їхні справжні мотиви. Можливо, вони й далі підтримують Путіна, але вже на території нашої країни? Це не добре. Це неприпустимо. І саме із цієї причини ми ввели заборону на в'їзд для російських туристів, зокрема тих, хто має візу країн Європейського союзу. І я думаю, що це рішення було правильним", – зазначив Науседа.

Він додав, що країни Балтії, "у зв'язку з тим, наскільки добре ми знаємо нашого сусіда", вирішили вдатися до суворіших заходів.

"І вважаємо, що ми маємо рацію", – резюмував президент Литви.

Контекст:

Із 19 вересня Естонія, Литва, Латвія та Польща не пропускають громадян РФ через кордон із "несуттєвими цілями". Ідеться про росіян із шенгенською візою, виданою з метою туризму, спорту та відвідування культурних заходів.

21 вересня Путін оголосив "часткову" мобілізацію в Росії для поповнення військ, які вторглися в Україну. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу уточнив, що призвати мають приблизно 300 тис. осіб. Водночас росЗМІ писали, що під призов може потрапити 1,2 млн осіб. 28 жовтня Шойгу доповів Путіну про завершення "часткової" мобілізації. 4 листопада Путін заявив, що у РФ мобілізували 318 тис. осіб.

20 вересня, коли звернення Путіна тільки анонсували, у російському сегменті Google зросла кількість запитів про те, як виїхати із РФ або дістати відтермінування від армії, а наступного дня, вже після оголошення Путіним про мобілізацію, у кілька разів зросли ціни на авіаквитки з РФ. На автомобільних КПП на кордоні Росії з низкою країн виникли затори через велику кількість охочих поїхати. Зокрема, великі скупчення машин фіксували на кордоні з Фінляндією, Монголією та Грузією.

У МЗС Литви заявили 23 вересня, що країна не прийматиме росіян, які хочуть "уникнути відповідальності". "Росіяни мають залишитися і боротися. Проти Путіна", – заявив міністр Габріелюс Ландсбергіс.