Польща розчарована зміною позиції США щодо "Північного потоку – 2"
Багато країн Європи, зокрема Польща, розчаровані рішенням адміністрації президента США Джо Байдена зняти санкції з оператора газопроводу "Північний потік – 2", компанії Nord Stream 2 AG. Про це в інтерв'ю американському виданню Newsweek 10 червня заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Зміна позиції США щодо газопроводу ґрунтується на "помилкових сподіваннях відновити відносини з Євросоюзом", підкреслив польський прем'єр.
У Німеччини є власні інтереси, які частково збігаються з російськими, а не з трансатлантичними, уточнив Моравецький. За його словами, зупинення "Північного потоку – 2" вплинуло б на накопичення Росією грошей, які підуть на військові розробки та ведення агресивної політики.
Тепер Росія дістане "потужний інструмент для подальшого поділу трансатлантичних інтересів". "Північний потік – 2" використовують як зброю проти України й Білорусі відкрито й таємно, упевнений глава уряду Польщі.
На думку Моравецького, після завершення і введення в експлуатацію "Північного потоку – 2" газотранспортна система України "стане зайвою".
Контекст:
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почалося 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт з прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним з погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.
Голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко вважає, що немає сенсу послаблювати санкції проти "Північного потоку – 2" зараз, оскільки скоро в Німеччині буде нова політична реальність.