Представників Білорусі не пустили до Австрії на сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ. Їм не дали віз
Білоруську делегацію не пустили на літню сесію Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ до Відня. Про це повідомив журналістам 2 липня голова постійної комісії з міжнародних справ Палати представників Національних зборів Білорусі Андрій Савіних, пише БЕЛТА.
Делегація мала озвучити в ПА ОБСЄ позицію Білорусі щодо актуальних питань порядку денного. Але 1 липня їм надійшла інформація про відмову в оформленні візи, уточнив чиновник.
За його словами, посольство Австрії в Білорусі не видає віз. Диппредставництво запропонувало звернутися в латвійське консульство у Вітебську. Але там делегати теж дістали відмову. У Шенгенську інформаційну систему занесено запис Республіки Польща з метою відмови на в'їзд, пояснив Савіних.
Він заявив, що делегати від Білорусі збиралися порушити на сесії питання "про залучення спецслужб низки країн, зокрема Польщі, в операцію щодо захоплення влади у країні через сценарій "кольорової революції".
Контекст:
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому цього року санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США й Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
21 червня редактор Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк повідомляв, що міністри Євросоюзу ухвалили рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 людей і восьми юридичних осіб. Серед них, за його словами, є бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопоставлені військові.
За даними "Радые Свабода", під санкції також потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналісти Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Алексін і Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.
24 червня Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Нові санкції, зокрема, містять заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов й ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення й технологій для використання з воєнною метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами з вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Крім цього, Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма теперішніми угодами щодо проєктів у державному секторі Білорусі. У ЄС уточнили, що загалом під європейськими санкціями зараз 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі.
Лукашенко 24 червня заявив, що введені країнами Заходу санкції проти Білорусі свідчать про "безсилля" цих держав. У МЗС республіки обіцяли ЄС заходи у відповідь.