Втрати російських окупантів
1 202 070

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 459

ТАНКИ

434

ЛІТАКИ

347

ГЕЛІКОПТЕРИ

ЄС затвердив новий пакет санкцій проти Білорусі

ЄС затвердив новий пакет санкцій проти Білорусі Глави МЗС ЄС ухвалили рішення щодо санкцій 21 червня
Фото: EPA
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 21 червня схвалили новий пакет санкцій проти Білорусі. Про це повідомив у Twitter голова Європейської ради Шарль Мішель.

"Сьогодні ЄС посилає ще один потужний сигнал підтримки народу Білорусі, вводячи додаткові обмежувальні заходи. Наше послання режиму не можна неправильно зрозуміти: звільніть усіх політичних в'язнів; припиніть подальші репресії; розпочніть національний діалог", – написав він.

За інформацією редактора Radio Free Europe/Radio Liberty Рікарда Йозвяк, міністри ухвалили рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 людей і восьми юридичних осіб. Серед них, за його словами, є бізнесмени, члени родини Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, ректори, прокурори, судді, поліцейські та високопоставлені військові.

За даними "Радые Свабода", під санкції, зокрема, потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналіст Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Олексин і Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.

Крім цього, як написав Йозвяк, міністри "дали зелене світло" секторальним санкціям проти Білорусі, які торкнуться частини калійного, нафтового і банківського секторів.

"Санкції схвалять лідери країн ЄС, а потім офіційно затвердять за кілька днів", – додав він.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких розпочалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони отримали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій запровадив мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС запровадив третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.

16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів