Президент Казахстану дозволив силовикам без попередження стріляти по протестувальниках на ураження
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти по протестувальниках на ураження. Про це в Telegram повідомляє казахстанський державний телеканал "Хабар 24".
"Правоохоронним органам та армії я дав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. За кордоном лунають заклики сторонам провести перемовини для мирного вирішення проблеми. Яка дурниця! Які можуть бути перемовини зі злочинцями, з убивцями? Нам довелося мати справу з озброєними та підготовленими бандитами – як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами та терористами. Тому їх потрібно знищувати. Це буде зроблено найближчим часом", – сказав Токаєв.
Він також додав, що "сили правопорядку морально й технічно готові до виконання цього завдання".
Контекст:
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що править у країні.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня на всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені. 7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.
У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.
7 січня влада Казахстану оголосила про критичний рівень "терористичної небезпеки", який розширює права правоохоронних структур, зокрема дозволяючи силовикам безперешкодно проникати в житлові та нежитлові приміщення.