Сили ОДКБ "почали виконання завдань" у Казахстані

Світ

Військовослужбовці країн, які входять до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), уже прибувають до Казахстану, де тривають масові акції протесту. Заяву секретаріату організації опублікувала 6 січня в Telegram офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова.

"У Республіку Казахстан на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації ситуації направлені колективні миротворчі сили Організації Договору про колективну безпеку. До їхнього складу увійшли підрозділи збройних сил Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Таджикистан та Киргизької Республіки", – ідеться в документі.

Основними завданнями сил ОДКБ у Казахстані є "охорона важливих державних і військових об'єктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації ситуації та повернення її у правове поле".

У секретаріаті організації зазначили, що від Росії до складу контингенту увійшли "підрозділи і військові частини повітрянодесантних військ".

"Нині літаками військово-транспортної авіації ПКС (повітряно-космічних сил. – "ГОРДОН") Росії здійснюється перекидання на територію Республіки Казахстан російської частини миротворчого контингенту. Передові підрозділи з його складу вже розпочали виконання поставлених завдань", – пояснили в ОДКБ.

Увечері 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входятьВірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати в Казахстан "миротворчі сили".

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який продовжує очолювати керівну в країні партію.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січняпо всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів і заворушень загинуло восьмеро правоохоронців.
6 січня поліція країни повідомила про ліквідацію "десятків" учасників протестів, які, за даними правоохоронців, намагалися захоплювати будівлі в Алмати.