Світ

В Організації Договору про колективну безпеку вирішили скерувати до Казахстану миротворчі сили

5 січня 2022, 23.44 Этот материал также можно прочитать на русском

Рішення ухвалили на засіданні ради колективної безпеки Фото: ОДКБ - Организация Договора о коллективной безопасности / Facebook

5 січня на засіданні ради колективної безпеки (РКБ) Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) ухвалено рішення скерувати до охопленого протестами Казахстану миротворчі сили. Про це повідомив голова РКБ прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

"У зв'язку зі зверненням президента Республіки Казахстан Касима-Жомарта Токаєва та через загрозу національній безпеці і суверенітету Республіки Казахстан, спричиненої, зокрема, втручанням ззовні, рада колективної безпеки ОДКБ відповідно до ст. 4 Договору про колективну безпеку ухвалила рішення скерувати колективні миротворчі сили ОДКБ до Республіки Казахстан", – написав він.

Пашинян зазначив, що миротворців спрямують "на обмежений за часом період із метою стабілізації та нормалізації ситуації у цій країні".

Токаєв звернувся до країн ОДКБ увечері 5 січня. Він заявив про "терористичну загрозу" і попросив у організації допомоги. "Насправді, це вже не загроза, це підрив цілісності держави і найголовніше – це напад на наших громадян, які просять мене як главу держави терміново надати їм допомогу", – заявив президент Казахстану.

До ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан.

На сайті об'єднаного штабу ОДКБ зазначено, що миротворчі сили організації – це спеціально підготовлений військовий, міліцейський (поліцейський) та цивільний персонал, а також сили й засоби, які надають члени ОДКБ. Для комплектування миротворчих сил держави – члени організації скеровують персонал відповідно до свого національного законодавства. Загальна чисельність контингенту – приблизно 3600 осіб.

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня підвищилася до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Сотні людей було затримано.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію міста, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про початок в Алмати антитерористичної операції та звільнення аеропорту.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів та заворушень загинуло восьмеро правоохоронців. Про загиблих протестувальників офіційно не повідомляли.