За її словами, "десятки нападників ліквідовані", їхні особи ідентифікують.
Азірбек стверджує, що, зокрема, в Алмати намагалися штурмувати будівлі департаменту поліції, районних управлінь та відділів поліції.
Речниця поліції зазначила, що антитерористичну операцію проводять в Алмати поблизу "трьох адміністративних будівель", і закликала громадян утриматися від виходу з дому, пише "Інтерфакс".
Агентство писало з посиланням на очевидців, що на вулицях Алмати були озброєні автоматичною зброєю силовики й протестувальники, і в місті чулися автоматні черги.
"Мир 24" повідомляє, що антитерористичну операцію в Алмати проводять спільно правоохоронці та військовослужбовці.
У центрі міста військові "взяли в кільце приблизно 200 озброєних призвідників заворушень, деякі з яких із вогнепальною зброєю", а по периметру розміщено майже 50 одиниць техніки, зокрема броньованої, зазначає телеканал. Журналісти розповіли, що було чути приблизно 10 пострілів, "але стріляли не силовики". Пізніше "Мир 24" повідомив, що силовики покинули площу, і на барикадах залишилося кілька "погромників", які махають прапорами.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який продовжує очолювати керівну в країні партію.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів і заворушень загинуло восьмеро правоохоронців. Про загиблих протестувальників офіційно не повідомляли. Але провладні ЗМІ, зокрема Telegram-канал агентства "КазТАГ", опублікували відео, ймовірно, з тілами десятків загиблих активістів.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати в Казахстан миротворчі сили. Голова РКБ прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що миротворців введуть "на обмежений за часом період із метою стабілізації та нормалізації ситуації в цій країні".
-2 Київ
