Президент Вірменії відмовив Пашиняну у звільненні глави Генштабу

Президент Вірменії Армен Саркісян не став підписувати пропозицію прем'єр-міністра Нікола Пашиняна про звільнення начальника Генерального штабу збройних сил країни генерала-полковника Оніка Гаспаряна. Про це йдеться в заяві глави Вірменії, опублікованій на його сайті 27 лютого.

"Проєкт указу вивчив апарат президента республіки, його детально обговорили з провідними юристами та незалежними експертами. Узагальнюючи думки юристів і експертів, можна зробити висновок, що проєкт указу повністю суперечить конституції. Ще раз підкреслюємо, що президент республіки не підтримує жодної політичної сили й ухвалює рішення, керуючись лише національними інтересами", – ідеться в тексті заяви.

Збройні сили в політичних питаннях мають зберігати нейтралітет, вважають в адміністрації Саркісяна.

"Очевидно, що у зв'язку з війною особовий склад збройних сил більше, ніж будь-коли, потребує підтримки й уваги всіх нас. Розв'язання проблем особового складу армії є пріоритетним, ним не можна нехтувати в жодному разі. Ситуація, що склалася, безпрецедентна, потребує системних та комплексних рішень і її не можна врегулювати за допомогою частих кадрових змін, без урахування ситуації в країні", – зазначено в заяві.

Саркісян повернув проєкт указу із запереченнями.

"Президент республіки переслідує одну мету – захистити країну від загроз конституційному ладу і безпеці, забезпечити стабільність країни, нормальну роботу збройних сил", – підсумували в адміністрації.

Прем'єр Вірменії повідомив про звільнення Гаспаряна 25 лютого. Це стало наслідком вимоги Генштабу ЗС Вірменії негайної відставки Пашиняна і його уряду. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не здатний ухвалювати адекватні рішення.

Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.

Хачатрян у бесіді із журналістами Yerevan.Today стосовно "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна було викривлено. Хачатряна звільнили указом президента Саркісяна за пропозицією Пашиняна.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Обидві країни, що брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовців, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.