Пашинян звільнив начальника Генштабу ЗС Вірменії, військові вимагали відставки уряду

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив про звільнення начальника Генерального штабу збройних сил країни Оніка Гаспаряна. Пашинян опублікував відеозвернення 25 лютого у Facebook.

У четвер Генштаб ЗС Вірменії вимагав негайної відставки Пашиняна і його уряду. Відповідну заяву, підписану керівництвом Генштабу, опублікував місцевий портал NEWS.am. Військові вважають, що прем'єр-міністр більше не здатен ухвалювати адекватні рішення. Одним із підписантів документа був Гаспарян. Пашинян назвав подію "спробою військового перевороту" і оголосив збір своїх прихильників на площі Республіки в Єревані.

Пізніше, вийшовши до учасників мітингу, Пашинян сказав, що його заява про загрозу військового перевороту було "емоційною реакцією". Він закликав громадян не допускати інцидентів і сутичок, пише агентство "Новости-Армения".

Пашинян також заявив, що або президент Армен Саркісян має підписати рішення про звільнення Гаспаряна, або він сам має піти у відставку, повідомляє "Радио Азатутюн".

О 18.00 за місцевим часом (16.00 за Києвом) має розпочатися позачергове засідання парламенту, ініційоване опозицією, зазначає портал Yerevan.Today.

Заяві військових передувало звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна. Напередодні в інтерв'ю порталу 1in.am Пашинян заявив, що під час 44-денної війни в Нагірному Карабасі російські ракети "Іскандер" "не вибухнули" або "вибухнули, наприклад, на 10%". "Можливо, це була зброя 80-х?" – сказав Пашинян.

Хачатрян у бесіді з журналістами Yerevan.Today щодо "Іскандерів" спочатку "довго сміявся", після чого зазначив, що "це неможливо". Пізніше міноборони Вірменії заявило, що слова Хачатряна спотворили. Хачатряна звільнили указом президента Саркісяна за пропозицією Пашиняна.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший упродовж останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міністерства оборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.