Пашинян заявив, що готовий піти у відставку. Він анонсував проведення позачергових парламентських виборів у Вірменії

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про свою готовність піти у відставку, а також анонсував підготовку позачергових парламентських виборів 2021 року. Про це 25 грудня він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Він заявив, що готовий піти у відставку за рішенням народу Вірменії, однак може і продовжити керувати країною, якщо довіру людей буде відновлено. Прем'єр-міністр зазначив, що не тримається за крісло.

"На всі ці питання можна відповісти тільки в один спосіб: провести позачергові парламентські вибори", – написав Пашинян.

Він запросив парламентські політичні сили Вірменії до підготовки до проведення виборів.

"Я не тримаюся за крісло прем'єр-міністра, але також не можу недбало ставитися до уряду. Долю цієї посади і майбутнього політичного керівництва країни має вирішити вільне волевиявлення народу", – додав Пашинян.

Водночас політик стверджує, що опозиція, яка хоче його відставки, не домоглася масової підтримки у Вірменії.

"В опозиції були всі можливості заручитися підтримкою населення навколо своєї вимоги. Маючи величезні фінансові, медійні та організаційні ресурси, у неї були широкі можливості для організації мітингів і акцій протесту, але вона не тільки не змогла домогтися народної підтримки своїх вимог, а й кількість її прихильників знизилася до мінімуму", – заявив він.

Пашинян став прем'єр-міністром Вірменії 2018 року внаслідок революції.

Останні парламентські вибори у країні відбулися 2018 року (вони були позачергові). Згідно з Конституцією Вірменії, Національні збори обирають строком на п'ять років. Отже, чергові парламентські вибори мають відбутися у країні 2023 року. 

Опозиція Вірменії закликала Пашиняна піти у відставку через підписання угоди про припинення війни в Нагірному Карабасі. Згідно з нею, Нагірний Карабах має передати Азербайджану п'ять районів, а вірменська армія змушена покинути регіон. Відставку уряду Пашиняна підтримував і президент Вірменії Армен Саркісян.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свою боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Обидві країни, що брали участь у конфлікті, оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії, яка виступила посередником, підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв уточнював, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.