Рішення Міжнародного суду ООН прийнятне для України, хоча воно могло бути й кращим – екс-суддя Міжнародного кримінального трибуналу Василенко G

Позов України до Росії в частині порушення Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ймовірно, був не зовсім вдало складений, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу Володимир Василенко.

"Суд ООН – солідна судова інстанція, де дуже виважено ставляться до ухвалення рішень. Вони завжди намагаються врахувати інтереси двох сторін. Тобто взяти до уваги всі фактори, які роблять їхнє рішення збалансованим і бездоганним. Ніколи, в жодному рішенні на 100% не була задоволена якась одна сторона. Рішення Міжнародного суду ООН прийнятне для України, хоча воно могло бути й кращим. Але, очевидно, делегація України не надала достатньо доказів, щоб вжити попередніх або тимчасових заходів щодо заборони постачань озброєння та військової техніки в окуповані райони Донецької і Луганської областей. І я вважаю, це результат того, що в концептуальному плані позов України до Росії в частині порушення РФ Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму був не зовсім вдало складений", – зазначив Василенко.

Він акцентував, що суд закликав Росію не перешкоджати діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму.

"Щодо порушення Росією Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, то тут постанова про тимчасові заходи цілком прийнятна. Позитивно для України й негативно для Росії. Суд закликає РФ утриматися від перешкоджання нормальному функціонуванню органів управління кримськотатарського народу, зокрема Меджлісу. З іншого боку, суд закликає утриматися від обмеження освіти українською мовою, функціонування україномовних навчальних закладів і в цілому від будь-яких дискримінаційних заходів стосовно українців Криму", – підкреслив Василенко.

За його словами, відмова Росії від виконання рішень суду може стати підставою для посилення правових санкцій.

"Невиконання Росією постанов Міжнародного суду буде підривати її авторитет та довіру до неї з боку міжнародного співтовариства. Це важливо. Росія давно стала на шлях порушення міжнародного правопорядку, що викликає неприйняття у світі. Росія покладається не на силу права, а на право сили. Якщо РФ не буде виконувати рішення суду, це послугує додатковою підставою для посилення міжнародних санкцій", – заявив Василенко.

На його думку, позитивним моментом для України став заклик суду до обох сторін виконувати Мінські угоди.

"У постанові є заклик двох сторін виконувати Мінські угоди. Це теж позитивний момент. Сьогодні Росія не виконує свою частину зобов'язань, відмовляється припинити застосування зброї, дотримуватися режиму тиші, виводити свої війська з окупованих районів. Щодо України, вона теж повинна виконувати Мінські угоди. Але потрібно розуміти, що з погляду міжнародного права виконання будь-якої угоди завжди пов'язане з тлумаченням цієї угоди. В цьому випадку позиція України: примусити тлумачити ці вимоги, виходячи з принципів міжнародного права, прав людини, Конституції України та її національних інтересів. І в цьому плані у нас є певні успіхи, тому що цей підхід поділяють наші партнери", – резюмував Василенко.

Із 6 до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, в якому вказують на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Позов був поданий 16 січня. Київ вимагає засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, зокрема збитий рейс MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмірів яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму.

Другий блок претензій стосується порушень прав кримських татар та українців з боку окупаційної влади Криму.

Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи, як захід забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.

Російська сторона в Міжнародному суді ООН у Гаазі заявила, що бойовики на Донбасі самі знайшли зброю, яка залишилася на території Донецької і Луганської областей з часів СРСР або ж була залишена там українськими військовими.

19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.