Російська пропаганда створила мережу з 800 каналів у Telegram для поширення впливу Кремля за кордоном – ЗМІ

Журналісти розповіли про мережу проросійських Telegram-каналів на Заході
Фото: depositphotos.com

Незважаючи на блокування на Заході низки російських пропагандистських телеканалів після вторгнення країни-агресора Росії в Україну, Кремль активізував зусилля з поширення пропаганди за кордоном за допомогою Telegram. Про це повідомляє "Новая газета. Европа" 5 серпня.

Видання пише, що Кремль зробив ставку на такі методи поширення пропаганди, як сітки Telegram-каналів, проросійських блогерів і сайти – "колаборації" з будь-якими антисистемними спільнотами. У підсумку, попри блокування, аудиторія прокремлівського Telegram за кордоном за два роки війни зросла вдвічі. Так Кремль транслює свою позицію на безліч країн, майже не стикаючись із цензурою, ідеться в публікації.

Із початком повномасштабної війни перегляди прокремлівських каналів подвоїлися. Зараз їхня сумарна аудиторія сягає 15,7 млн користувачів (підписники різних каналів можуть перетинатися). Щодня пости цих ресурсів переглядають у середньому 100 млн разів. У 2024 році в іноземному сегменті Telegram "Новая газета. Европа" виявила майже 800 проросійських каналів, які підтримують Путіна, підхоплюють теорії змови Кремля й перекладають репортажі з окупованого Донбасу десятками мов.

Окрім того, у російських пропагандистів з'являються сітки новинних каналів, які просувають наративи російської пропаганди не менше ніж 30 мовами. Журналісти виявили шість таких сіток.

Ще одна група – іноземні блогери. Видання зазначає, що третина з них з'явилася в Telegram після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зараз це майже 100 каналів із 25 країн.

Наративи пропаганди Кремлю допомагають поширювати також канали з теоріями змов – їх журналісти видання нарахували понад 120. Серед них, зокрема, COVID-дисиденти й послідовники ультраправого руху QAnon. Багато хто з них займає активну провоєнну позицію, вірить в "український неонацизм" і називає нелегітимного президента РФ Володимира Путіна "героєм". Такі канали з'явилися ще до війни, а у 2022 році підтримали Росію. Вони підхоплюють такі пропагандистські наративи, як наявність "біолабораторій" і "торгівлю дітьми" в Україні, йдеться у статті. Загалом на них підписано понад 4 млн користувачів з усього світу, але особливо активна ця мережа у США й Німеччині.

На півдні Західної Європи проросійський Telegram зростає найактивніше. Зокрема, у рази зросли перегляди таких каналів італійською, іспанською і португальською мовами. З усіх країн Євросоюзу проросійських каналів найбільше в Німеччині: майже 125 медіа і блогерів.

Також російську пропаганду поширюють у країнах колишнього СРСР, особливо активно – у Молдові, Білорусі й Вірменії, пише "Новая газета. Европа".

Контекст:

Тelegram – зашифрований месенджер, який з'явився 2013 року. Його запустив Павло Дуров, який до цього заснував російську соцмережу "ВКонтакте", заборонену зараз в Україні. Дуров народився в Санкт-Петербурзі, 2021 року набув громадянства Франції, а зараз проживає в Дубаї (ОАЕ), де розташований головний офіс Telegram. У 2022 році Дуров і низка інших підприємців, пов'язаних із Росією, зверталися до Forbes із проханням не називати їх "росіянами". Представник Дурова тоді зазначив, що "Павло виїхав із Росії багато років тому й не збирається повертатися".

27 лютого 2022 року, після того, як почалося масоване вторгнення російських військ в Україну, Дуров заявив, що може обмежити використання Telegram у зв'язку з "українськими подіями", але за кілька хвилин передумав.

Платформа Telegram становить низку загроз безпеці України, заявили в Головному управлінні розвідки Міноборони України в лютому 2024 року.

У березні у Службі безпеки України повідомили, що бачать "чітку співпрацю адміністрації Telegram із Роскомнаглядом і ФСБ", водночас "Telegram не дослуховується до прохань Української держави так, як дослуховується до прохань російської". "Комунікація з ними є, але вона, по суті, є безрезультатною, на відміну від того ж TikTok, який, у принципі, реагує", – розповіли у спецслужбі.