Російські миротворці привезли в Карабах "Гради" – ЗМІ
Росія розмістила реактивні системи залпового вогню в наземному коридорі, який вона контролює між Вірменією і Нагірним Карабахом як миротворчу місію, повідомило агентство Reuters.
Російські миротворці розмістили реактивні системи залпового вогню "Град" у наземному коридорі між Вірменією і Нагірним Карабахом, який вони контролюють відповідно до тристоронньої угоди. Про це повідомляє Reuters.
Репортери агентства бачили в Лачинському коридорі, який проходить від межі Вірменії до анклаву на території Азербайджану, дві установки "Град" на вантажівках. Reuters зазначає, що ця система "радянських часів" може випустити 40 ракет приблизно за 20 секунд.
Обидва "Гради" було укомплектовано російськими екіпажами, військовослужбовці підтвердили агентству, що вони з Росії. В однієї з установок був російський військовий номерний знак із регіональним кодом 94, що вказує на його належність до Закавказького військового округу.
Журналісти Reuters також помітили в цьому районі російський танк.
Агентство нагадує, що у РФ говорили: збройних миротворців будуть супроводжувати бронетранспортери та інша техніка. Про ракетні системи в цьому зв'язку не згадували.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює важливого міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і лідер Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв підкреслив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку. Після підписання домовленостей про врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі представники вірменської опозиції стали вимагати відставки Пашиняна.
Станом на 16 листопада Росія скерувала в Нагірний Карабах 140 літаків зі своїми "миротворцями".