"Російський наратив працює". Голова оборонного комітету Бундестагу вважає великою помилкою відмову Шольца постачати Україні танки

Штрак-Ціммерман: У нас немає стратегії. Це проблема. Відгукуватися на українські заклики про допомогу – це не довгострокова стратегія
Фото: EPA
Голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерман вважає великою помилкою відмову канцлера ФРН Олафа Шольца передати Україні танки й закликає федеральний уряд спланувати довгострокову військову допомогу Україні. Про це вона заявила в інтерв'ю RND, опублікованому 27 грудня.

"Відмова канцлера надати Україні танки для боротьби за виживання не лише незрозуміла, а й тривожно недалекоглядна. Ситуація, особливо для мирного населення України, катастрофічна. Я постійно перепрошую за відмовки, чому ми не можемо передати танки. Особливо коли чую, що постачання танків було б "особливою провокацією для Росії", – сказала очільниця комітету.

Вона нагадала, що ФРН успішно передала Україні самохідні гаубиці, артилерійські системи та зенітні комплекси, щоб урятувати тисячі життів.

"З огляду на все, російський наратив працює і заважає декому в канцелярії дати Україні такі необхідні танки. Будь-хто, хто фантазує про те, що буде перетнуто "червону лінію" Росії, розповідає історію агресора, а не жертв",  наголосила Штрак-Ціммерман.

На уточнення, чи має вона на увазі Шольца, вона припустила, що заблокувати постачання бойових танків і бронетранспортерів Україні рекомендують Шольцу його радники. Проте, нагадала вона, зрештою відповідальним є канцлер ФРН.

"Я вважаю цю відмову дуже великою помилкою. Мене злить, коли я озираюся на останні кілька місяців і бачу, які абсурдні дискусії в нас були. Скільки часу минуло, упродовж якого ми могли б допомогти. Ці консультанти завжди позаду хвилі, зовсім не мислять стратегічно... У нас немає стратегії. Це проблема. Відгукуватися на українські заклики про допомогу це не довгострокова стратегія", – сказала політикиня.

За її словами, вона досі сподівається, що наступного року Німеччина передасть Україні основні бойові танки та БТР. Штрак-Ціммерман пообіцяла, що вони з колегами "не перестануть тиснути", допоки це не буде реалізовано.

"Європейські партнери дуже хочуть зробити свій внесок, поки Німеччина дає зелене світло... США також згодні на постачання німецьких танків в Україну. Ніхто з тих, із ким я розмовляла у Вашингтоні, не сказав протилежного. Тож усі нитки сходяться до канцлера. Вільний західний світ із нетерпінням чекає на дії Німеччини", – підсумувала голова парламентського комітету.

Контекст:

Німеччина з початку війни 2014 року надавала Україні фінансову допомогу, допомагала лікувати поранених українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року ФРН змінила свою позицію щодо постачання зброї до зон конфлікту і погодилася передавати озброєння в Україну.

ЗСУ, зокрема, уже отримали від Німеччини протитанкову зброю, самохідні гаубиці, зенітні самохідні установки Gepard, систему ППО, РСЗВ, а також каски, спорядження, намети й медикаменти.

На початку грудня Німеччина надала новий пакет допомоги ЗСУ та запланувала в майбутньому постачання ще семи самохідних зенітних установок Gepard.

Водночас Шольц відмовився давати Україні танки Leopard.

У вересні глава міноборони Німеччини Крістіне Ламбрехт заявляла, що бундесвер був "урізаний" упродовж минулих років і через це запаси армії ФРН виснажені. За словами посадовиці, вона хотіла б надати Україні більше оборонної допомоги, але це неможливо.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв'ю ARD 11 грудня нагадав, що Німеччина пообіцяла Україні подальші постачання озброєння, але це не стосується бойового танка Leopard 2, про який неодноразово просили в Києві. Він зазначив, що "такого рішення ще не ухвалено, зобов'язань немає", але українська сторона "над цим працює". Водночас Україна "не розуміє лінії аргументації" ФРН, додав міністр.