Саміт Трампа та Кім Чен Ина провалився через секретний ядерний центр під Пхеньяном – ЗМІ
Представники Північної Кореї були здивовані, дізнавшись, що Сполучені Штати знали про функціонування секретного центру зі збагачення урану під Пхеньяном, зазначають джерела The New York Times. Цей об'єкт обговорювали на саміті в Ханої лідери КНДР та США Кім Чен Ин і Дональд Трамп.
На саміті лідерів КНДР та США Кім Чен Ина і Дональда Трампа, який 28 лютого завершився в Ханої, сторони не досягли угоди, оскільки американська сторона не погодилася зняти санкції, які, на думку Вашингтона, могли призвести до продовження збагачення урану в таємному ядерному центрі поблизу Пхеньяна.
Про це із посиланням на різні джерела, зокрема на високопосадовця в Державному департаменті США, повідомляє The New York Times 2 березня.
За інформацією видання, на переговорах Пхеньян пропонував Вашингтону в обмін на зняття американських санкцій, введених 2016 року, демонтувати ядерний комплекс у Йонбені.
Однак США звернули увагу на секретний об'єкт КНДР неподалік від Пхеньяна, де, за даними ЦРУ, займалися збагаченням урану. У разі скасування санкцій роботи там могли відновитися у межах програми ядерних озброєнь.
The New York Times стверджує, що в КНДР були здивовані, що Сполучені Штати знали про цей об'єкт.
Додаткові вимоги щодо денуклеаризації Пхеньян уважає неприйнятними.
27 лютого 2019 року у в'єтнамському Ханої розпочався другий американсько-північнокорейський саміт за участю Трампа та Кім Чен Ина. У Білому домі заявили, що лідери двох країн 28 лютого мають підписати двосторонній договір. Однак Білий дім повідомив, що делегації не дійшли угоди за підсумками саміту.
Міністр закордонних справ КНДР Лі Йон Хо зазначив, що США на саміті в Ханої висунули додаткові вимоги, через які не було досягнуто угоди. Він не уточнив, про що конкретно йшлося.
22 грудня 2017 року Радбез ООН за ініціативою США схвалив найжорсткіші санкції проти Пхеньяна у зв'язку з його ядерною програмою.
Скорочення поставок нафтопродуктів було доведено до 89%, введено заборону на продаж у КНДР промислового обладнання, транспортних засобів, заліза, сталі та інших металів, а також низки продуктів харчування та сільськогосподарської продукції. Окрім того, резолюція пропонувала всім країнам протягом двох років від дати ухвалення документа депортувати всіх робітників із КНДР на батьківщину.