Санкції не працюють. ЄС у 2025 році купив російського металу на €2 млрд – GMK Center

"Найбільша частка імпорту припадає на сталеві напівфабрикати – 3,72 млн тонн, або 73% загального обсягу. Це на 18,3% більше порівняно з 2024 роком, а витрати європейських споживачів на таку продукцію сягнули €1,63 млрд. Основними споживачами напівфабрикатів серед країн ЄС у 2025 році були Бельгія, Італія, Чехія", – ідеться в матеріалі.

Аналітики порталу зазначили, що імпорт російських напівфабрикатів до ЄС зберігатиметься, тому що для окремих видів продукції, таких як сляби, у санкційному режимі діють перехідні механізми.

"Згідно з роз'ясненнями Єврокомісії й відповідями на запити Європарламенту, постачання такої продукції дозволені в межах поетапно скорочуваних квот до 30 вересня 2028 року. Крім того, заборона на імпорт окремої продукції, виготовленої у третіх країнах із використанням російських напівфабрикатів, для деяких кодів починає діяти лише із жовтня 2028-го. Саме тому, попри загальне посилення санкцій, російські напівфабрикати все ще можуть залишатися в ланцюгах постачання європейської металургії", – повідомило видання.

За його даними, значні обсяги імпорту припали на чавун, хоча постачання здійснювали лише в І кварталі 2025 року, до початку дії обмежень згідно із санкціями. Майже весь обсяг було спрямовано до Італії.

"Поставки ключових видів продукції переважно скорочувалися, але вони все одно залишалися вагомими для окремих ринків, насамперед Італії й Бельгії. Це особливо суперечливо на тлі слабкої кон'юнктури в самій європейській металургії", – зазначили аналітики порталу.

Контекст:

У квітні 2025 року видання "Українська правда" з'ясувало, що власник Новолипецького металургійного комбінату Володимир Лісін веде активну співпрацю з підприємствами Росії, які виробляють ракети, дрони і ядерну зброю. Водночас два заводи Лісіна й далі працюють у Бельгії. 

У 2025 році Німеччина закликала ЄС негайно припинити ввезення російських сталевих напівфабрикатів, насамперед слябів, які досі не повністю підпадають під санкції. За словами віцеканцлера й міністра фінансів Ларса Клінґбайля, "лазівка" в санкційному режимі дає змогу російським компаніям впливати на ціноутворення в ЄС і послаблює конкурентоспроможність європейських металургів.