США і Канада ввели санкції проти Білорусі. Під обмеження потрапили НОК і Слідчий комітет
Указ про розширення санкцій США проти Білорусі підписав президент Джо Байден.
Він заявив, що шкідлива діяльність білоруського режиму й давні зловживання, спрямовані на придушення демократії, "становлять незвичайну і надзвичайну загрозу національній безпеці і зовнішній політиці США".
"Включно з незаконною і репресивною діяльністю, що випливає з фальсифікації президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 року і їхніх наслідків, таких як ліквідація політичної опозиції й організацій громадянського суспільства та створення загрози для міжнародних цивільних авіаперевезень", – підкреслив Байден.
За даними мінфіну США, під американські обмеження, зокрема, потрапили:
- ВАТ "Беларуськалий";
- Національний олімпійський комітет (НОК) Білорусі;
- Слідчий комітет Білорусі;
- бізнесмени, що підтримують Олександра Лукашенка (котрий називає себе президентом республіки), а також 15 компаній, із якими вони пов'язані;
- "додаткові суб'єкти, що працюють у тютюновій, будівельній, енергетичній і транспортній галузях економіки Білорусі".
Усього до списку ввійшли 23 людини і 21 компанія.
Санкції Канади "передбачають обмеження для головних сфер білоруської економіки та мінімізують доступ представників державного сектору до міжнародного фінансування", ідеться в релізі на сайті уряду країни.
Обмеження торкнуться секторів цінних паперів та інструментів грошового ринку, фінансування боргу, страхування й перестрахування, нафтопродуктів і продукції з хлориду калію.
Як зазначили в уряді, станом на 9 серпня Канада ввела санкції проти 72 посадовців у Білорусі та п'яти юросіб. Крім того, країна оголосила про виділення понад $3 млн для підтримки громадських організацій, "які працюють над просуванням демократії в Білорусі".
Контекст:
У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися.
Євросоюз, США, Великобританія і низка інших країн ввели кілька пакетів санкцій проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у республіці.
Останній пакет секторальних санкцій проти Білорусі ЄС ввів 24 червня у відповідь на примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, унаслідок якого затримали опозиційного білоруського журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу.
9 серпня санкції проти Лукашенка і деяких високопосадовців Білорусі ввела Великобританія.