США і Росія продовжили Договір про скорочення ядерного озброєння на п'ять років

Договір буде діяти без жодних змін або доповнень – у тому вигляді, у якому його підписали 2010 року
Фото: depositphotos.com

Росія і США пролонгували термін дії Договору про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО, СНВ-III) – про взаємне скорочення арсеналів розгорнутих стратегічних ядерних озброєнь.

У міністерстві закордонних справ Росії повідомили, що 3 лютого відбувся обмін нотами з посольством США про завершення внутрішніх процедур, необхідних для набуття чинності угоди про продовження строку дії договору "на суворо паритетній основі, що обмежує ракетно-ядерні арсенали сторін".

Договір буде діяти до 5 лютого 2026 року без жодних змін або доповнень – у тому вигляді, у якому його підписали 2010 року.

У міністерстві зазначили, що головне значення для досягнення цієї домовленості мала телефонна розмова між президентами США і Росії 26 січня.

У МЗС РФ розраховують, "що досягнуте з Вашингтоном порозуміння... дасть змогу подолати тенденцію до зламу механізмів контролю над озброєннями і нерозповсюдженням, яка переважала протягом останніх років унаслідок деструктивної політики США".

Зі свого боку держсекретар США Ентоні Блінкен у заяві на сайті Держдепу зазначив, що США взаємодіють із Російською Федерацією так, щоб просувати американські інтереси. "Ми, як і раніше, чітко розуміємо проблеми, які Росія становить для Сполучених Штатів і світу", – підкреслив він.

У заяві йдеться, що США, продовживши договір, матимуть час для роботи за домовленостями з Росією щодо контролю над усіма типами ядерної зброї.

"Продовження договору дасть нам змогу контролювати дотримання його Росією й надасть нам повніше уявлення про ядерний потенціал Росії. Зокрема, ітиметься про обмін даними завдяки інспекціям, які дають змогу інспекторам США спостерігати за російськими ядерними силами й об'єктами", – написав Блінкен.

Держсекретар США додав, що продовження договору сприятиме безпеці США, їхніх союзників і світу загалом, оскільки "неконтрольована конкуренція у сфері ядерної зброї створила б загрозу для всіх нас".

НАТО привітав і повністю підтримав продовження угоди. В Альянсі наголосили, що договір сприяє міжнародній стабільності.

Водночас у НАТО зазначили, що усвідомлюють "проблеми, які створює Росія". "Ми будемо працювати в тісній співпраці з метою протидії агресивним діям Росії, які становлять загрозу євроатлантичній безпеці", – ідеться в заяві.

Договір про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь набув чинності 2011 року. Він передбачає скорочення США і РФ ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників – до 700 одиниць. Договір було розраховано на 10 років із можливим продовженням ще на п'ять.

Як зазначало агентство Associated Press, 45-й президент США Дональд Трамп хотів не продовжувати цієї угоди, а підписати новий тристоронній договір за участю Китаю. Представник міністерства закордонних справ КНР Чжао Ліцзянь заявив 9 червня 2020 року, що Китай не має наміру брати участь у тристоронніх ядерних переговорах, повідомляв телеканал CGTN.