Столтенберг: Понад 100 літаків НАТО – у стані підвищеної готовності. Ми й далі робитимемо все для захисту Альянсу від агресії
"Протягом кількох місяців Росія нарощувала величезні збройні сили в Україні та навколо неї. Зокрема і в Білорусі. Із понад 150 тис. військовослужбовців, винищувачів та ударних вертольотів. Багато підрозділів тепер є передовими, дислокованими в бойових порядках. Вони вийшли зі своїх таборів, у поле й готові завдати удару", – сказав він.
За словами Столтенберга, НАТО є "непохитним і єдиним у своїй рішучості захищати всіх союзників".
"Протягом останніх тижнів союзники перекинули ще тисячі військовослужбовців у східну частину Північноатлантичного союзу. І перевели більше [сил] у режим очікування. У нас понад 100 літаків у стані підвищеної готовності. А в морі, від Крайньої Півночі до Середземного моря, наразі понад 120 кораблів союзників. Ми й далі робитимемо все необхідне для захисту Північноатлантичного союзу від агресії. Союзники по НАТО й решта міжнародної спільноти попередили, що подальші агресивні дії Росії проти України коштуватимуть дорого", – додав генсек.
Контекст:
Наприкінці жовтня минулого року американські ЗМІ повідомили, що Росія стягує війська до кордону з Україною. Згодом про загрозу повномасштабного вторгнення РФ неодноразово заявляли й лідери західних країн.
У Білому домі заявили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну.
17 лютого на Донбасі різко загострилася ситуація. За інформацією штабу операції Об'єднаних сил, було обстріляно понад 30 населених пунктів на підконтрольній Україні території, до того ж під удар потрапили дитячий садок і кілька шкіл, де в цей час були діти. Постраждали двоє військових і п'ятеро цивільних. У наступні дні обстріли продовжилися.
18 лютого президент США Джо Байден заявив, що має підстави вважати, що президент РФ Володимир Путін уже ухвалив рішення про вторгнення в Україну.
15 лютого 2022 року нижня палата парламенту Росії – Держдума – ухвалила звернення до президента РФ Володимира Путіна про визнання незаконних формувань "ЛНР" і "ДНР" як "незалежних республік".
21 лютого Рада безпеки РФ розглянула питання визнання "незалежними республіками" незаконних збройних формувань "ЛДНР". Ніхто із членів Ради безпеки РФ не виступив проти такого визнання.
Пізніше того самого дня Путін оголосив про визнання "незалежності" окупованих територій України й підписав відповідні укази у присутності ватажків незаконних збройних формувань "ДНР" і "ЛНР" Дениса Пушиліна та Леоніда Пасічника. Укази офіційно передбачають введення російських військ на територію ОРДЛО для "підтримання миру". Пізно ввечері 21 лютого жителі окупованого Донецька повідомили про пересування великої колони танків та бронетехніки з Донецька у південно-західному напрямку до лінії фронту.
22 лютого Держдума, а за нею і верхня палата парламенту РФ – Рада Федерації – ратифікували договори РФ із "ЛДНР" про дружбу та взаємодопомогу.
22 лютого Радфед РФ дав згоду на використання російських військ за межами країни. Заступник міністра оборони РФ Микола Панков на засіданні аргументував необхідність такого рішення загостренням ситуації на Донбасі і тим, що "Росія має взяти під свій захист" жителів тимчасово окупованих регіонів Донецької та Луганської областей.
Дії РФ засудили в Євросоюзі та США.
США ввели санкції проти "ЛДНР", Великобританія – проти п'яти російських банків і трьох бізнесменів із РФ, Німеччина вирішила зупинити сертифікацію "Північного потоку – 2", а Канада та Євросоюз анонсували санкції у зв'язку з рішенням Путіна.
У зв'язку із ситуацією було скликано Раду нацбезпеки і оборони України, її засідання перервали, але не закрили.
Зеленський заявив, що рішення РФ про визнання "незалежності" так званих "ЛДНР" Київ розцінює як порушення суверенітету й територіальної цілісності України. Також воно може означати односторонній вихід РФ із Мінських угод та ігнорування рішень у межах нормандського формату, додав Зеленський.
Верховна Рада ухвалила постанову, у якій заявила, що Росія, визнавши "незалежність" терористів, в односторонньому порядку вийшла з Мінських угод.