"Терпіння не безмежне". Країни Перської затоки наближаються до участі у війні проти Ірану

Видання зазначає, що останні кроки країн регіону підтримують здатність США здійснювати авіаудари й відкривають новий напрям тиску на фінанси Ірану. Водночас поки не йдеться про відкрите розгортання військ, однак тиск зростає, вказано у статті.

Як повідомляють джерела WSJ, Саудівська Аравія погодилася дозволити американським силам використовувати авіабазу короля Фахда. Раніше королівство заявляло, що не надаватиме своєї території чи повітряного простору для атак на Іран, однак після масованих ударів по енергетичній інфраструктурі та Ер-Ріяду ця позиція змінилася.

За даними джерел, спадкоємний принц Мухаммед ібн Салман прагне відновити стримування і "близький до рішення приєднатися до атак". Один зі співрозмовників видання зазначив, що вступ Саудівської Аравії у війну "є питанням часу".

Міністр закордонних справ Фейсал бін Фархан заявив журналістам, що "терпіння Саудівської Аравії щодо іранських атак не є безмежним", і попередив, що помилково вважати, що країни Перської затоки не здатні відповісти.

Водночас ОАЕ посилюють економічний тиск на Іран, повідомляє WSJ. У Дубаї закрили іранську лікарню і клуб. В уряді заявили, що заклади, пов'язані з іранським режимом і Корпусом вартових ісламської революції, закривають через порушення законодавства й використання з політичною метою.

ОАЕ, які тривалий час були фінансовим хабом для іранського бізнесу, також попереджали про можливість замороження мільярдів доларів іранських активів. Видання зазначає, що такі кроки можуть суттєво обмежити доступ Тегерана до іноземної валюти й міжнародної торгівлі, тоді як його внутрішня економіка потерпає від інфляції та санкцій.

Попри офіційні заяви про невтручання, реальна ситуація щодо країн Перської затоки залишається менш однозначною, зазначає WSJ.

ЗМІ пише, що, за даними перевірених відео, деякі ракетні удари по Ірану могли здійснювати з території Бахрейну. Також, за інформацією американських чиновників, п'ять літаків військово-повітряних сил США були пошкоджені внаслідок іранського удару на авіабазі принца Султана в Саудівській Аравії.

Водночас американські військові відмовилися коментувати, чи допомагають арабські країни в бойових діях, зазначивши, що це питання мають коментувати самі держави Перської затоки, інформує видання.

Дії Саудівської Аравії та ОАЕ свідчать, що арабські монархії дедалі глибше втягуються у протистояння США й Ізраїлю проти Ірану, хоча намагаються уникнути прямої участі, йдеться у статті. Щодо ризиків, WSJ зазначає, що прямий конфлікт із Тегераном може мати серйозні наслідки для країн Перської затоки, зокрема залишити їх сам на сам з Іраном у разі зміни політики Вашингтона і зробити їхню участь "символічною, без впливу на перебіг війни".

Також видання інформує, що лідери країн затоки, зокрема Саудівська Аравія й ОАЕ, під час телефонних розмов закликали президента США Дональда Трампа довести воєнну операцію до кінця і знищити військовий потенціал Ірану.

У статті зазначають, що події на Близькому Сході засвідчили, що ставка на безпекові гарантії США й дипломатію не виправдала себе. Це стало очевидно після атак Ірану на об'єкти в Катарі, Саудівській Аравії, Кувейті й ОАЕ, повідомляє WSJ. Попри єдність у критиці Ірану, країни Перської затоки також висловлюють невдоволення обмеженим впливом на рішення адміністрації США.

Контекст:

Уранці 28 лютого Ізраїль оголосив про воєнну операцію в Ірані. Трамп заявив про намір захистити американський народ, усунувши безпосередні загрози з боку іранського режиму. Того самого дня ліквідували верховного лідера Ірану аятолу Алі Хаменеї і ще понад 40 посадовців країни.

На початку березня Трамп заявляв, що операція в Ірані може тривати чотири тижні. Видання Politico писало, що воєнні дії можуть затягнутися до вересня.

20 березня ЗМІ повідомляли, що США нібито розглядають введення сухопутних військ в Іран, однак того самого дня Трамп анонсував можливість згортання масштабної воєнної операції на Близькому Сході.

23 квітня видання Ynet із посиланням на ізраїльські джерела повідомило, що США нібито визначили дату завершення війни на Близькому Сході – до 9 травня.