Тихановська: Так, вікно можливостей у Білорусі невелике

Про це вона заявила в інтерв'ю виданню "Сьогодні", опублікованому 10 липня.

"Я не можу сказати, що протести вщухли. Якщо ви говорите про масові демонстрації, то так. На жаль, за допомогою насильства, тортур режиму вдалося збити цю хвилю. Але демонстрації відбуваються локально. Білоруси виходять на невеликі демонстрації у своїх районах, також вивішуються прапори, наскільки можливо, поширюється самвидав. Робітники організовуються у страйкові рухи, діє план "Перемога" від колишніх силовиків, які теж змушені були виїхати, але в них є зв'язок із силовиками, які всередині системи. Саме звідти вони отримують інформацію, відео, аудіозаписи для того, щоб демонструвати весь підспідок режиму", – розповіла вона.

Тихановська підкреслила, що протестний рух у країні триває.

"Так, вікно можливостей невелике в Білорусі, тому що рівень репресій просто неймовірний, але білоруси використовують кожен сантиметр цих можливостей для того, щоб боротися. Під страхом бути затриманими. Під страхом в'язниці і під страхом бути затриманими. Під страхом в'язниці – вони однаково продовжують. Так. І наше завдання – щоб максимально мобілізувати суспільство як усередині Білорусі, так і за її межами", – додала вона.

Контекст:

Політична криза в Білорусі почалася після виборів президента 2020 року. Опозиція не визнала перемоги Олександра Лукашенка, який перебуває при владі з 1994 року, у країні почалися масові акції протесту.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня 2020 року Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, її не визнала низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія.

Після цього ЄС, США, Великобританія ввели кілька пакетів санкцій проти оточення Лукашенка, до санкцій приєдналася Україна. Євросоюз до санкційного списку заніс і Лукашенка.