Тишкевич: Україна могла б "монетизувати" спробу Лукашенка домовитися із Заходом. Стати "адвокатом диявола"

Україна могла б мати вигоду, ставши посередником у перемовинах між західними країнами і Олександром Лукашенком. Таку думку в інтерв'ю "Телеграфу" висловив політичний аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

"Україна могла б "монетизувати" спробу Лукашенка домовитися із Заходом. Стати посередником між Заходом і Мінськом. Таким собі "адвокатом диявола". Це б посилило вісь України на міжнародній арені. Так Білорусь скористалася можливістю, надавши Мінськ як майданчик для перемовин щодо Донбасу. Так Україна робила за пізнього [експрезидента Віктора] Ющенка. До 2008-го відносини між Києвом і Мінськом були поганими. Це сталося через те, що 2005-го Ющенко і [колишній президент Грузії Михайло] Саакашвілі заявили, що наступною ціллю "кольорової революції" буде Білорусь. Але вже 2008-го обидвоє вони стали тими самими "адвокатами диявола". І "монетизували" (з погляду, зокрема, політичної суб'єктності) цю можливість, знявши частину питань у відносинах із країнами ЄС", – підкреслив Тишкевич.

Він вважає, що криза в українсько-білоруських відносинах триватиме щонайменше до травня.

"Якщо конфлікт набуде затяжного характеру (а він набуває), якщо почнеться ескалація, радикалізація протестів, це може призвести до погіршення економічної співпраці між Білоруссю і Україною. Але поки що економіку не зачепила ця політична криза. Політичні відносини між Києвом і Мінськом залишаться в зоні конфлікту до травня. А далі все залежатиме від формату того, як [у Білорусі] "продаватимуть" конституційні перетворення", – зазначив Тишкевич.

Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолює країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.

У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово спростовували.

Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.