"Це погроза". Глава МЗС Польщі прокоментував слова Путіна про "добру волю" України і "Північний потік – 2"
"Північний потік – 2" – це проєкт, який становитиме пряму загрозу для миру в усій Європі, якщо його добудують. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау в інтерв'ю газеті Rzeczpospolita, що вийшло 11 червня.
Військова загроза Україні, Польщі та іншим країнам НАТО в Європі зростатиме після запуску газогону, підкреслив він.
Рау згадав про заяву президента РФ Володимира Путіна, який, оголосивши про завершення укладання першої нитки трубопроводу, сказав, що Україні доведеться виявляти "добру волю" після добудови "Північного потоку – 2".
"Ви знаєте, що це означає в устах російського лідера. Це погроза", – сказав Рау.
Глава МЗС Польщі підкреслив, що Росія проводить агресивну політику стосовно своїх сусідів, "використовуючи збройний напад, шантаж і погрози".
Газогони "Північний потік" і "Північний потік – 2", на думку Рау, спочатку були проєктами, спрямованими на руйнування єдності Заходу. Уряд Німеччини вже "попався в цю пастку", зараз у неї потрапляє адміністрація президента США Джо Байдена, додав міністр закордонних справ Польщі.
Контекст:
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.
21 травня Сполучені Штати додали до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
Голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко вважає, що немає сенсу послаблювати санкції проти "Північного потоку – 2" зараз, оскільки скоро в Німеччині буде нова політична реальність.