"Цей саміт – історичний". Столтенберг у Вільнюсі прокоментував рішення Туреччини розблокувати вступ Швеції в НАТО

"Цей саміт є історичним, оскільки ми вже уклали угоду, яка гарантує, що Швеція стане повноправним членом Альянсу. І це добре для Швеції. Це добре для Туреччини. Це добре для всього альянсу НАТО і також це добре для Балтійського регіону, для Литви й інших країн цього регіону", – наголосив Столтенберг.

Про те, що Туреччина погодилася ратифікувати приєднання Швеції до Альянсу, Столтенберг заявляв 10 липня після зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом і прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном напередодні саміту НАТО.

"Учорашня угода спирається на домовленості, досягнуті минулого року в Мадриді, і реалізує їх. Ідеться про розширення співпраці в боротьбі з тероризмом, що надзвичайно важливо не тільки для Туреччини, а і для всіх союзників по НАТО. Ідеться про зняття обмежень на експорт зброї, а також про забезпечення довгострокової співпраці між Швецією й Туреччиною й після вступу в НАТО, жодних інших угод немає, – зазначив генсек Альянсу. – Я дякую президенту Ердогану, а також прем'єр-міністру Крістерссону за їхній конструктивний підхід, який дав змогу вчора ухвалити рішення про те, щоб Швеція стала повноправним членом і щоб Туреччина потім ратифікувала протоколи про приєднання Швеції".

За даними турецьких ЗМІ, парламент Туреччини ратифікує заявку Швеції на вступ у НАТО вже до кінця наступного тижня.

Контекст:

Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Північноатлантичний союз ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.

Заявку Швеції в НАТО донедавна гальмували дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо вона не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не станеться, і процес загальмував.

Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.

Анкара була проти членства Швеції й Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявок на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявок, тому що Швеція й Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

4 червня у Стамбулі Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини для вступу в НАТО.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив 11 липня, що ратифікація країною заявки Швеції на членство в НАТО тепер є "технічним моментом". Минулого тижня Сійярто зазначав, що Угорщина підтримає пропозицію Швеції про вступ в Альянс, щойно "Туреччина, яка є іншою стороною, подасть знак, що вона також готова це зробити".