У Білорусі Протасевичу посилили обвинувачення

Обвинувачення Протасевичу зачитували у Мінському обласному суді.

Раніше повідомляли, що Протасевича обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі: розпалювання соціальної ворожнечі і розбрату, організація масових заворушень, організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок.

В озвученому новому обвинуваченні відсутня згадка про навчання і матеріальне забезпечення осіб для участі у масових заворушеннях і грубе порушення громадського порядку.

Однак тепер Протасевича додатково обвинувачують "у керівництві екстремістським формуванням, яке вчинено повторно". Як пояснила сторона держобвинувачення, під час судового слухання "виникла потреба поставити Протасевичу тяжче обвинувачення порівняно з раніше поставленим".

За даними слідства, новий епізод стосується адміністрування Протасевичем з осені 2020 року до весни 2021 року Telegram-каналу "Беларусь головного мозга" і його соцмережі. У Білорусі канал оголосили "екстремістським формуванням".

Нібито на цьому каналі Протасевич "просував інформаційний порядок денний, аналогічний порядку денному групи каналів NEXTA".

У засіданнях суду оголосили перерву до 19 квітня, щоб Протасевич ознайомився з новими обвинуваченнями.

У генпрокуратурі повідомляли, що Протасевич виконав умови досудової угоди про співпрацю у повному обсязі, писав правозахисний центр "Весна". У січні 2022 року Протасевич заявляв, що хоче бути "корисним суспільству та державі". Він почав працювати в центрі "Системная правозащита", який опозиційні ЗМІ Білорусі вважають пов'язаним із владою.

Контекст:

Білоруські силовики затримали Протасевича 23 травня 2021 року, коли він літаком Ryanair летів з Афін до Вільнюса і здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про замінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). Для "супроводу" літака за дорученням Олександра Лукашенка, який перебуває при владі у країні, підняли винищувач білоруських ВПС. Після приземлення літака було затримано Протасевича, який летів цим рейсом, і його тодішню дівчину, росіянку Софію Сапегу.

Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин. Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомляв, що загалом на борту перебував 171 пасажир із 18 країн.

Виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі заявив, що вимушене приземлення в Мінську – це "захоплення і піратство, спонсоровані державою".

25 червня Слідком Білорусі повідомив, що Протасевич і Сапега уклали досудову угоду зі слідством. З огляду на це, "слідство вважало за можливе" замінити їм запобіжний захід на домашній арешт.

У зв'язку з інцидентом низка країн ввела санкції щодо Білорусі, а також обмеження на авіасполучення з Білоруссю. Кабмін України із 26 травня ухвалив рішення припинити авіасполучення з Білоруссю, а із 29 травня заборонив білоруським літакам використовувати повітряний простір України.

У звіті Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), опублікованому 20 січня 2022 року, ідеться, що повідомлення про бомбу в салоні літака компанії Ryanair було "свідомо неправдивим".

У лютому 2023 року Протасевич заявив, що готує позов проти Ryanair за приземлення літака у Мінську.