Журналісти зазначають, що колишнього редактора NEXTA обвинувачують за такими статтями:
- ч. 3 ст. 130 Кримінального кодексу Білорусі (вчинення умисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної належності, – максимальна санкція до 12 років);
- ст. 293 Кримінального кодексу Білорусі (організація масових заворушень – максимальна санкція до 15 років);
- ст. 342 Кримінального кодексу Білорусі (організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок, – максимальна санкція до трьох років).
За жодною із цих статей не передбачено виняткової міри покарання. Журналісти вважають, що в оману багатьох міг ввести той факт, що Протасевича КДБ Білорусі заніс до списку осіб, причетних до терористичної діяльності. Підставою для цього стало обвинувачення в організації масових заворушень.
Про те, що Протасевичу загрожує смертна кара, писало кілька Telegram-каналів, а також білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська.
Контекст
23 травня в Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування здійснив літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса. На борту літака перебував Протасевич. В аеропорту Мінська почали перевірку, вибухових пристроїв не виявили. Під час повторного контролю пасажирів Протасевича затримали.
NЕХТА – найвідоміший білоруський опозиційний ресурс, який набув масової популярності на тлі протестів проти підсумків президентських виборів 2020 року, його заснував журналіст Степан Путило. Офіс каналу розташований у Польщі. У NЕХТА є два основні канали в Telegram: на NЕХТА Live підписано 1,2 млн осіб, на NЕХТА – 580 тис. Також є сатиричний канал LUXTA, на який підписано 138 тис. осіб.
Telegram-канали NЕХТА і NЕХТА Live визнали екстремістськими в Білорусі.
Міністерство закордонних справ Білорусі 16 листопада 2020 року вручило ноту тимчасовому повіреному у справах Польщі в Мінську Мартіну Войцеховському з вимогою видати засновників Telegram-каналів NЕХТА і NЕХТА Live Степана Путила і Протасевича "з урахуванням особливої суспільної небезпеки їхньої злочинної діяльності". До цього – у серпні – Путила в Білорусі оголосили в розшук.
По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.
Станом на 23 травня в Білорусі політичними в'язнями визнано 405 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
-1 Київ
