Він зазначив, що Протасевичу надали притулок у Литві.
"Я вимагаю, щоб білоруський режим негайно звільнив затриманого і дав йому можливість продовжити шлях до Вільнюса. Я закликаю союзників по НАТО і ЄС негайно відреагувати на загрозу, яку становить білоруський режим для міжнародної цивільної авіації. Міжнародна спільнота має вжити термінових заходів для запобігання повторенню таких інцидентів. Я говоритиму про це завтра на Європейській раді у Брюсселі", – написав президент.
23 травня в Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування здійснив літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса. В аеропорту Мінська почали перевірку, вибухових пристроїв не виявили. Під час повторного контролю пасажирів Протасевича затримали.
Telegram-канал "Пул Первого", який інформує про діяльність Олександра Лукашенка, котрий вважає себе президентом Білорусі, повідомив, що за дорученням Лукашенка в небо підняли винищувач і він супроводжуватиме пасажирський літак "до кордону з Литвою". "Розвертати і приймати" борт, який уже був біля кордону, дав команду Лукашенко нібито на прохання екіпажу, уточнює "Пул Первого".
NЕХТА – найвідоміший білоруський опозиційний ресурс, який здобув масову популярність на тлі протестів проти підсумків президентських виборів 2020 року, його заснував журналіст Степан Путило. Офіс каналу розташований у Польщі. У NЕХТА є два основні канали в Telegram: на NЕХТА Live підписано 1,2 млн осіб, на NЕХТА – 580 тис. Також є сатиричний канал LUXTA, на який підписано 138 тис. осіб.
Telegram-канали NЕХТА і NЕХТА Live визнали екстремістськими в Білорусі.
Міністерство закордонних справ Білорусі 16 листопада 2020 року вручило ноту тимчасовому повіреному у справах Польщі в Мінську Мартіну Войцеховському з вимогою видати засновників Telegram-каналів NЕХТА і NЕХТА Live Степана Путила і Протасевича "з урахуванням особливої суспільної небезпеки їхньої злочинної діяльності". До цього – у серпні – Путила в Білорусі оголосили в розшук.
По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.
Станом на 23 травня в Білорусі політичними в'язнями визнано 405 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
+9 Київ
