У Білорусі заявили про викриття колишнього спецпризначенця Макара, який дав свідчення у справі Шеремета
Прессекретар міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз заявив про наявність переконливих доказів "шахрайських цілей" колишнього заступника командира білоруського спецпідрозділу "Алмаз" Ігоря Макара після опублікування ним аудіозапису, у якому обговорювали вбивство українського журналіста Павла Шеремета.
Міністерство закордонних справ Білорусі має відповідь на аудіозапис, який оприлюднив колишній заступник командира білоруського спецпідрозділу "Алмаз" Ігор Макар, щодо планування вбивства українського журналіста Павла Шеремета. Про це йдеться у відповіді прессекретаря білоруського МЗС Анатолія Глаза, опублікованій на сайті відомства 19 січня.
"Насправді цей індивід (так Глаз назвав Макара. – "ГОРДОН") нам досить давно знайомий, тому ми з певним скепсисом спостерігали за всією метушнею, яка розкрутилася навколо його висловлювань. Ми також відзначили реакцію наших українських колег, які мало не вирішили збудувати на цьому ціле нове розслідування. Притому зрозуміло, що виключно з політичних причин", – заявив Глаз.
За словами прессекретаря МЗС Білорусі, є переконливі свідчення, зокрема аудіозапис, який "недвозначно демонструє шахрайські цілі Макара".
Колишній спецпризначенець, за інформацією Глаза, тричі звертався до посольства Білорусі в Литві влітку 2020 року.
"Із цих звернень абсолютно зрозумілі всі його мотиви. Але ми терпляче чекали, коли ж до нас у встановленому порядку звернеться українська сторона по правову допомогу, як вона і заявляла, щоб провести об'єктивну перевірку. Оскільки дотепер так ніхто і не звернувся, у їхньому бажанні бути об'єктивними виникають резонні сумніви, і далі чекати, напевно, немає сенсу", – додав представник МЗС.
Відомство готове оприлюднити докази сьогодні. Матеріали передали також Польщі, Литві та Німеччині.
"У разі надходження готові розглянути і звернення української сторони", – повідомив Глаз.
Макар 18 січня розповів, що після приїзду в Україну його зустріли спецслужби, які охороняли його цілодобово. Він дав свідчення про причетність білоруських спецслужб до вбивства Шеремета. Ексспецпризначенець додав, що розповів українським правоохоронцям набагато більше інформації, ніж раніше оприлюднив у ЗМІ.
Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева. Відштовхуючись від запису, Зайцев говорив, що завдання щодо організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.
За словами Макара, надали цей запис "анонімні джерела у КДБ тоді ж, коли його зробили, – 2012 року".
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується ймовірних варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка й волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх заарештували, згодом Дугарь і Кузьменко пом'якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО, Антоненко перебуває під вартою вже понад рік. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.