У Косові зіткнення між сербами й силовиками, Сербія привела армію в бойову готовність

Заворушення відбувалися у трьох муніципалітетах – Звечан, Зубін-Поток і Лепосавич. У всіх трьох регіонах, а також у Косовській Митровиці деякий час звучала тривожна сирена.

Серби-протестувальники, які бойкотують муніципальні вибори, що відбулися, намагалися не дати новообраним мерам увійти в будівлі адміністрацій. Поліція, зі свого боку, намагалася допомогти чиновникам потрапити до будівель.

Унаслідок сутичок поліція застосувала сльозогінний газ у місті Звечан, щоб розігнати натовп перед будівлею муніципалітету. Також лунали вибухи й постріли. Euronews зазначає, що у Звечані поліція затримала 10 людей.

У заяві косовської поліції йдеться, що під час заворушень у місті п'ятеро її офіцерів дістали легкі поранення, коли протестувальники закидали їх камінням та іншими предметами. Окрім того, чотири поліцейські автомобілі зазнали нападу, зокрема один підпалили.

Після початку заворушень президент Сербії Александр Вучич віддав наказ про підвищення бойової готовності збройних сил Сербії до найвищого рівня.

На події в Косові відреагувала низка країн. Держсекретар США Ентоні Блінкен засудив дії уряду Косова й закликав прем'єра "негайно припинити ці насильницькі заходи і зосередитися на діалозі за сприяння ЄС".

Окрім того, Франція, Італія, Німеччина, Великобританія і США у спільній заяві, опублікованій на сайті уряду Британії, засудили насильство, яке відбулося.

"Ми засуджуємо рішення Косова ввести примусовий доступ у муніципальні будівлі на півночі Косова, незважаючи на наш заклик до стриманості. Ми закликаємо владу Косова негайно відступити і знизити ескалацію", – ідеться в повідомленні.

Також країни висловили занепокоєння через рішення Сербії підвищити рівень готовності своїх збройних сил на кордоні з Косовом.

Як пояснює Euronews, албанці становлять більшість населення Косова, але меншість на півночі, яка ближче до Сербії, отже, має більшість етнічних сербів. Нещодавні муніципальні вибори бойкотувала сербська громада, що призвело до обрання мерів-албанців. Тепер етнічні серби відмовляються визнавати владу цих мерів.

Причина, через яку серби заперечували проти виборів, полягала у протесті проти створення асоціації між двома громадами для координації роботи у сфері освіти, охорони здоров'я, землеустрою та економічного розвитку на місцевому рівні.

Контекст:

Республіка Косово є частково визнаною державою. Вона оголосила про свою незалежність від Сербії у 2008 році. Сербія не визнає відділення Косова і вважає його своєю територією. Незалежність Косова визнало приблизно 100 країн, зокрема США. Україна цього статусу не визнає.

Із 2011 року за посередництва ЄС Сербія і Косово ведуть переговори щодо нормалізації відносин. Очікують, що переговорний процес завершиться юридичною угодою. Косово наполягає на тому, щоб угода передбачала взаємне визнання, Сербія домагається "компромісного рішення".

27 лютого 2023 року Сербія й Косово висловили готовність розпочати реалізацію Угоди про шлях до нормалізації відносин.